Page 32 - 6698

З рис. 4.2 видно, що
D 
l  S, мм , (4.8)
 

де ρ – число кутових одиниць у радіані, ρ = 206265″ або ρ = 3434′.

У геодезiї також використовують поняття похибки вiзування. Спроможна

здатнiсть та похибка вiзування дещо рiзнi поняття. Якщо перша характеризує

оптичнi можливостi труби, то друга точнiсть встановлення положення вiзирної

осi. Похибка вiзування залежить вiд спроможної здатностi зорової труби, вiд

освiтленостi предмету, його форми, параметрiв сiтки ниток. Похибку вiзування

визначають експериментальним шляхом. Експериментальнi данi показують, що

для геодезичних вимiрiв доцiльно використовувати сiтку ниток у виглядi

бiсектора. Встановлено, що при використаннi бiсектора при наведеннi на

цилiндр геодезичного знака похибка вiзування дорiвнює

5 1 
m  . (4.9)
в
Г

4.6 Недолiки зображень

При проходженнi свiтлових променiв через оптичнi деталi, крiм втрати

яскравостi виникає також спотворення зображення, якi дiлять на окремi види:

1) сферична аберацiя – виникає внаслiдок рiзного заломлення променiв на

рiзних частинах лiнзи. Внаслiдок цього зображення точки стає розмитим;

2) хроматична аберацiя – обумовлена рiзним показником заломлення для

складових бiлого свiтла. Вплив сферичної та ахроматичної аберацiй зменшують

шляхом введення додаткових збираючих та розсiюючих лiнз;

3) астигматизм приводить до розмитостi зображення точки;

4) кома – те саме, що й аберацiя, але стосується променiв, що йдуть

непаралельно основнiй осi;

5) дисторсiя – обумовлена неодинаковим збiльшенням на рiзних частинах

лiнз i приводить до викривлення зображення.

32