Page 6 - 6696

ВСТУП

Мережа підземного зберігання газу в Україні, яка
створювалась протягом останніх 50 років, складається з 13
підземних сховищ, створених в пористих пластах (два – на базі

водоносних структур і 11 – на базі вичерпаних газових родовищ).
Вона займає друге місце в Європі за сумарним об’ємом підземного
зберігання газу та одне з перших місць за сумарною добовою

продуктивністю. Загальна облаштована активна місткість мережі
3
становить 32,0 млрд. м , її продуктивність на початку сезону
3
відбирання може становити близько 300,0 млн. м .
Винятково вигідне географічне розташування України на

перетині основних діючих трансконтинентальних і міждержавних
газопроводів робить її своєрідним "газовим мостом".
Необхідно також відмітити, що сім ПСГ України, тобто більше
3
половини діючих, мають активний більше 2 млрд. м кожне.
Українська мережа підземного зберігання являє собою динамічну
систему, яка тісно пов’язана з технологічною ланкою великої
газотранспортної системи України і має також велике міжнародне

значення. Але, для подальшого успішного і якісного
функціонування Української мережі підземного зберігання
необхідне постійне вдосконалення, оновлення, модернізація.

Варто відзначити те, що в період 1980-1990 рр. темпи розвитку
підземного зберігання не мали рівних собі у світовій практиці:
загальний об’єм зберігання був збільшений у 11, а активний у

18 разів.
Негативним фактором є те, що більша частина магістральних
трубопроводів побудовано в 60-70-х роках минулого століття.

Тому, технічний стан та ефективність функціонування ГТС України
не відповідають сучасним вимогам, оскільки:
– близько 29 % українських газопроводів відпрацювали
амортизаційний термін;

– більше 60 % комунікацій газотранспортної системи (ГТС)
перебували в експлуатації від 10 до 33 років;
– кожен третій агрегат із перекачування газу відпрацював

моторесурс і потребує реконструкції;
– 11,6 тис. км газових мереж (близько 7 %) і 4,9 тис.
газорегуляторних пунктів (близько 14 %) експлуатуються довше
відведеного амортизаційного терміну.

6