Page 97 - 6679

Таким чином, родовища вивітрювання поділяються на
два класи: залишковий та інфільтраційний.
Залежно від морфології та умов походження родовища
вивітрювання поділяються на три різновиди: площинні, ліній-
ні та приконтактні.
Площинні родовища перекривають зверху корінні по-
роди, за рахунок яких вони утворились. Верхня поверхня та-
ких родовищ субгоризонтальна, нижня - має складну морфо-
логію та поступовий перехід до нижчележачих корінних по-
рід. В плані ці родовища бувають ізометричні, видовжені. Ро-
зміри покладів змінюються від десятків метрів до перших кі-
лометрів. Товщина змінюється від десятків сантиметрів до пе-
рших десятків метрів.
Лінійні родовища мають форму жилоподібних тіл, які
проникають в корінні породи по тріщинах, та розташовані на-
хилено, або субвертикально. Лінійні поклади в більшості ви-
падків досягають глибини декількох десятків метрів, інколи -
до 100-200 м, та дуже рідко - до 1500 м (родовища заліза Кри-
вого Рогу - джеспіліти).
Приконтактні родовища локалізуються або розташо-
вуються на контакті порід, які є постачальниками корисної
речовини, та порід, в межах яких ця корисна речовина нако-
пичується. Наприклад, родовища вивітрювання можуть утво-
рюватись на контакті серпентинітів та вапняків. При цьому,
серпентиніти є постачальниками мінеральних речовин, а в ва-
пняках вони накопичуються.
Накопичуватись корисна речовина може лише в поро-
дах, в яких є порожнини.
Досить часто таки родовища пов’язані з процесами ка-
рстування. Карсти можуть бути поверхневими, підземними,
вільними та заповненими. Поверхневі карсти утворюються на
поверхні землі і мають безпосередній зв’язок з поверхневими
водами. Підземні карсти утворюються на деякий глибині. Ві-
льні карсти заповнюються тільки корисною речовиною. Запо-
внені карсти спочатку заповнюються пухким осадовим мате-
ріалом, який згодом може перетворюватись в результаті розк-
ладання та інфільтрації на корисну копалину.
95