Page 89 - 6679

метасоматичних процесів, пов’язані своїм походженням з гра-
нітними інтрузіями. На наступному етапі розвитку геологічної
науки, в період розповсюдження гіпотези рудних магм, похо-
дження колчеданових покладів пов’язували безпосередньо з
специфічним сульфідним магматичним розплавом.
У 1936 р. російський вчений А. Заварицький подав но-
ву гіпотезу, згідно з якою колчеданові руди утворились мета-
соматичним шляхом під дією мінералізованих гідротермаль-
них розчинів, які попадають в земну кору на заключних ета-
пах утворення магматичних ефузивних комплексів.
Згідно з сучасними поглядами колчеданові родовища
утворюються в початкову стадію геосинклінального циклу та
пов’язані з базальтовим вулканізмом. Основна маса колчеда-
нів накопичується в кінці кожного вулканічного циклу. При
відродженні вулканічної активності утворюються нові, більш
молоді колчеданові родовища.
Таким чином, всі колчеданові родовища розглядають-
ся, як продукти взаємодії гідротермальних розчинів глибинно-
го походження з ефузивними породами.
Після утворення первинних колчеданових покладів,
вони піддавалися різноманітним суттєвим змінам і перетво-
ренням. По-перше, в результаті наступних вулканічних проце-
сів, вже існуючі поклади частково руйнувались з перенесення
рудних уламків ближче до поверхні. По-друге, через існуючі
поклади рухались нові порції гідротермальних розчинів, від-
бувались накладені процеси метасоматозу і змінювався міне-
ральний склад і будова первинних руд. По-третє, колчеданові
родовища піддавались складчастості та метаморфізму. В ре-
зультаті вказаних процесів будова колчеданових родовищ
ускладнювалась до такого ступеня, що не завжди можна ви-
значити первинні умови їхнього виникнення.
Колчеданові родовища утворювались на невеликій
глибині - не більше ніж 500-700 м. Це глибина нижче поверхні
дна моря. Деякі колчеданові родовища утворювались безпосе-
редньо на дні моря. Тиски, при яких утворювались родовища
могли бути дуже значні, за рахунок стовпа морської води (до
11 км).
87