Page 56 - 6679

Крім вказаних корисних копалин з карбонатитів ще ви-
добувають: мідь, вапно, флюорит, тантал.

Карбонатити - це породи, багато в чому загадкові. Коли
геологи вперше (1895, Норвегія, родовище Фён) знайшли ці
утворення серед інтрузивних порід, то припустити, що це ксе-
ноліти звичайних осадових вапняків, які магма захопила з
глибин у процесі свого руху. Або що це уламки вапняків, які
впали в магму з перекриваючих її осадових відкладів.
Також припускали, що карбонатити - осадові породи,
подібні до кам’яної солі. Тобто, що вони під значним тиском
набувають високої пластичності, та витискуються вверх поді-
бно куполам кам’яної солі.
Поступово, в процесі більш детального вивчення кар-
бонатитів, геологи від вказаних припущень відмовилися, тому
що реальні факти суперечили цим припущенням. До таких
фактів відносяться:
- в товщах вміщуючих порід, серед яких знаходяться
карбонатити, відсутні осадові карбонатні породи;
- форми карбонатитових тіл більш характерні для ма-
гматичних порід (циліндричні, дайкоподібні), ніж для осадо-
вих;
- судячи з будови карбонатитових тіл, вони утворю-
вались протягом декількох стадій;
- присутність в карбонатитах специфічного комплексу
мінералів, які відсутні в осадових вапняках;
- значне збагачення карбонатитів рідкісними елемен-
тами, такими як: стронцій, лантан, ніобій, вміст яких у сотні
та тисячі разів більший, ніж в осадових карбонатних породах.

Фізико-хімічні умови утворення

Формування специфічних комплексів ультраосновних
та лужних порід з якими пов’язані карбонатити відбувалося
протягом тривалого часу.
За даними А. Гінзбурга та Е. Епштейна період утво-
рення карбонатитів поділяється на чотири етапи. На першому
54