Page 152 - 6679
P. 152

лику різноманітність їхніх генетичних типів.
                                   Докембрійська ера рудоутворення (під терміном "ру-
                            доутворення" мається на увазі утворення не тільки рудних ро-
                            довищ, а взагалі утворення всіх родовищ). Тривалість близько
                            2900 млн. років.
                                   Епоха  характеризується  широким  розвитком  родовищ
                            кобальту, нікелю, мусковіту, флогопіту, заліза, марганцю, зо-
                            лота, платини, урану, міді, хрому, титану, магнезиту, графіту,
                            свинцю, цинку, азбесту, а також рідкісних і розсіяних елемен-
                            тів.
                                   В той же час в докембрії нема промислових скупчень
                            ртуті, сурми, вольфраму, молібдену, бору, калійних солей, сі-
                            рки, бокситів, фосфоритів, вугілля, горючих сланців, нафти і
                            газу. Докембрійські родовища ртуті, сурми, вольфраму, молі-
                            бдену,  формування  яких,  як  правило,  проходить  на  малих  і
                            середніх глибинах, могли бути зруйновані наступними проце-
                            сами ерозії, а родовища бокситів могли під дією метаморфіз-
                            му бути перетворені на мінеральні скупчення з вмістом кору-
                            нду, кіаніту і силіманіту.
                                   Родовища корисних копалин докембрійського віку ро-
                            зміщені в земній корі дуже нерівномірно. Найбільш продукти-
                            вно докембрійські процеси рудоутворення проходили в межах
                            всіх древніх платформ і щитів.
                                   Докембрійські породи складають  фундамент  сучасних
                            материків  і  займають  значну  частину  всієї  поверхні  суші.  В
                            Європі  з  них  складаються  Східноєвропейська  платформа  з
                            Балтійським  і  Українським  кристалічними  щитами.  В  Азії  -
                            Сибірська  платформа  з  Анабарським  і  Алданським  щитами,
                            Китайська  платформа  з  Сінійським  і  Південно-Китайським
                            щитами і Індійська платформа. В Північній Америці - Північ-
                            но-Американська платформа з Канадським щитом. В Півден-
                            ній Америці -  Південно-Американська платформа з Бразиль-
                            ським і Гвіанським щитами. В Африці - Африканська платфо-
                            рма з Сахаро-Аравійською плитою і Південно-Африканським
                            щитом. В Австралії - Австралійська платформа.
                                   Українському і Балтійському кристалічним щитам крім
                            широко розповсюджених залізистих кварцитів і пов’язаних з
                                                           149
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157