Page 42 - 6677
P. 42

Лабораторна робота № 9
                       НАФТОГАЗОНОСНІ ПРОВІНЦІЇ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ АЗІЇ

                                            МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
                         Метою роботи – є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій
                  Південно-Західної  Азії,  зокрема  Аравійської  і  Месопотамської  НГП,  їх
                  основних родовищ нафти і газу.
                         З  Н  А  Т  И  основні  геоструктурні  елементи,  нафтогазогеологічне
                  районування  території  Південно-Західної  Азії,  особливості  геологічної
                  будови нафтогазоносних провінцій та  областей і основних родовищ нафти
                  і газу.
                         В  М  І  Т  И        охарактеризувати  географічне,  адміністративне  і
                  тектонічне  положення  кожної  з  нафтогазоносних  провінцій  та  областей
                  Південно-Західної  Азії,  аналізувати  особливості  їх  геологічної  будови  та
                  нафтогазоносності.

                                     ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
                         Це значний регіон, який знаходиться в зоні зчленування Європи, Азії
                  та Африки і охоплює Аравійський півострів, Іран, Афганістан, Туреччину,
                  а  також  території  Закавказзя  (Азербайджану  і  Грузії),  Казахстану,
                  Туркменістану, Узбекистану і Киргизстану.
                         У  тектонічній  будові  Південно-Західної  Азії  беруть  участь  такі
                  великі     структурні       тектонічні      елементи       як     Аравійська       плита,
                  Месопотамський  передовий  прогин,  Тавро-Загроська  область  альпійської
                  складчастості,  Закавказький  міжгірський  прогин,  Туранська  плита,
                  міжгірські  западини  альпійського  гірського  поясу  Тянь-Шаню,  Паміру,
                  Гіндукушу  тощо.  Аравійська  нафтогазоносна  провінція  знаходиться  на
                  території  Саудівської  Аравії,  Катару,  Бахрейну,  Кувейту,  південно-
                  західного Іраку, Абу-Дабі, Дібаю і Оману.
                         В  тектонічному  відношенні  провінція  приурочена  до  Аравійської
                  плити,  що  характеризується  значною  розчленованістю  кристалічного
                  фундаменту і різко вираженою блоковою тектонікою, яка в платформному
                  чохлі  відображена  значними  валоподібними  підняттями,  переважно
                  субмеридіанного простягання. З півночі на південь виділяються такі значні
                  структурні елементи: Басра-Кувейтська западина, склепінне підняття Хаза
                  і  западина  Руб-ель-Халі.  Ці  структурні  елементи  охоплюють  також
                  акваторію  Перської  затоки.  Вони  відрізняються  фаціями  і  товщинами
                  відкладів верхнього мезозою та кайнозою і являють собою значні підняті
                  та опущені сегменти плити, розділені поперечними розломами.
                         Осадовий         чохол      складений         відкладами        палеозою        (до
                  7  км)  і  мезозою-кайнозою  (до  5,5  км).  Фундамент  докембрійський,
                  кристалічний.  З  вищевказаними  значними  структурними  елеменами  і
                  пов’язані нафтогазоносні області Аравійської провінції.
                         Месопотамська нафтогазоносна провінція  знаходиться на територіях
                  Південно-Західного  Ірану,  Північного  Іраку,  Північно-Східної  Сирії  та
                  Південно-Східної Турції.
                         У  тектонічному  відношенні  нафтогазоносна  провінція  займає
                  геосинклінальний  схил  Месопотамського  прогину  Загроської  складчастої
                  системи і простягається з північного заходу на південний схід на відстань
                  близько
                  2,5 тис.км, шириною від 180 до 400 км.
                         У  межах  нафтогазоносної  провінції  відомі  відклади  палеозойської,
                  мезозойської і кайнозойської груп. Продуктивні горизонти приурочені до

                                                              41
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47