Page 33 - 6677

Лабораторна робота № 7
НАФТОГАЗОНОСНІ ПРОВІНЦІЇ СХІДНОГО СИБІРУ

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Метою роботи – є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій
Східного Сибіру, їх основних родовищ нафти і газу.
З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне
районування території Східного Сибіру, особливості геологічної будови
нафтогазоносних провінцій та областей і основних родовищ нафти і газу.
В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і
тектонічне положення кожної з нафтогазоносних провінцій та областей
Східного Сибіру, аналізувати особливості їх геологічної будови та
нафтогазоносності.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Східносибірська нафтогазоносна провінція (або Лено-Тунгуська)
нафтогазоносна провінція знаходиться на території центральних і
північних районів Красноярського краю, західної і північної частин
Іркутської області та західної частини республіки Якутія-Саха Російської
Федерації.
Осадовий чохол повсюдно залягає на архейсько-
нижньопротерозойському кристалічному фундаменті, представленому
магматичними і метаморфічними породами: гранітами, гнейсами,
кварцевими порфірами, кристалічними сланцями тощо. Фундамент являє
собою складну систему різновікових блоків земної кори.
У складі осадового чохла можна виділити три значних структурних
яруси: нижній, який охоплює рифей, венд, і нижній, а місцями і середній
палеозой; середній – представлений відкладами верхнього палеозою і
нижнього тріасу; верхній – складений породами верхнього тріасу, юри і
крейди.
Найбільшими тектонічними елементами Східносибірської
платформи є Анабарська і Алданська антеклізи, Єнісейський горст і
Ангаро-Ленська синекліза, які складені породами нижнього структурного
поверху.
Залежно від структурно-тектонічної будови, числа і складу ярусів у
межах Східносибірської провінції можна виділити низку нафтогазоносних
областей: Ангаро-Ленську, Непсько-Ботуобінську, Байкитську, Тунгуську,
Присаяно-Єнісейську, Анабарську і Алданську. Вказані нафтогазоносні
області приурочені до відповідних значних структурно-тектонічних
елементів
Найбільший інтерес в нафтогазоносному відношенні являють собою
Непсько-Ботуобінська, Байкитська і Ангаро-Ленська області, які
територіально відповідають найбільш вивченій частині Сибірської
платформи – Іркутському амфітеатру.
Родовища вуглеводнів пов’язані із складнопобудованими
структурними і неантиклінальними пастками.
На території нафтогазоносної провінції виявлено понад 20 газових,
нафтових та газонафтових родовищ.
Лено-Вілюйська провінція розташована в західній частині
республіки Якутія-Саха Російської Федерації і займає важкодоступну для
освоєння територію тайги лівобережжя Лени і басейну її лівої притоки –
Вілюю

32