Page 24 - 6677

Лабораторна робота № 5
ПРИКАСПІЙСЬКА І ПЕРЕДКАВКАЗЬКА НАФТОГАЗОНОСНІ
ПРОВІНЦІЇ

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Метою роботи – є вивчення студентами Прикаспійської і
Передкавказької нафтогазоносних провінцій, їх основних родовищ нафти і
газу.
З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне
районування Прикаспійської і Передкавказької нафтогазоносних
провінцій, особливості геологічної будови нафтогазоносних областей і
основних родовищ нафти і газу.
В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і
тектонічне положення кожної з нафтогазоносних областей Прикаспійської
і Передкавказької нафтогазоносних провінцій, аналізувати особливості їх
геологічної будови та нафтогазоносності.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Прикаспійська нафтогазоносна провінція розташована на північ від
Каспійського моря і охоплює західну частину Казахстану, території
Астраханської, Саратовської, Волгоградської і Оренбурзької областей та
Калмикії Російської Федераці. Вона охоплює однойменну синеклізу і
Бузачинське підняття.
Фундамент Прикаспійської западини докембрійський, в будові якого
вирисовується за даними геофізичних досліджень низка грабеноподібних
(типу авлакогенів) структур.
Характерною особливістю геологічної будови Прикаспійської
западини є те, що в її межах присутні потужні (до 4 км) соленосні товщі,
що відносяться до кунгурського ярусу нижньої пермі і розділяють
осадовий чохол на підсольовий і надсольовий комплекси.
У підсольовому комплексі відкрито близько 30 родовищ, з яких 14
газоконденсатних, 12 нафтових, 1 газове і 3 нафтогазові, у надсольовому
комплексі виявлено 66 нафтових, 11 нафтогазових і 3 газових родовищ.
При сучасному стані вивченості в Прикаспійській нафтогазоносній
провінції умовно виділяють 5 нафтогазоносних областей:
1. Західноприкаспійська (або Астраханська), яка в тектонічному
відношенні приурочена до Астраханського склепіння;
2. Східноприкаспійська (або Кенкіякська), що пов’язана з
платформним схилом Передуральського прогину;
3. Ембінська, яка охоплює Сагизьке, Жаркамиське і Новобагатинське
склепіння;
4. Північноприкаспійська (або Північноембінська), яка пов’язана з
зоною ступінчастих опущень, ускладнених рифами);
5. Південноембінська, що пов’язана з Південноембінським крайовим
прогином.
У нафтогазоносній провінції виділяються 4 типи родовищ нафти і
газу:
1) пов’язані з соляними куполами, їх більшість (Доссор, Кенкіяк,
Сагіз, Байчунас, Шубаркудук тощо)
2) приурочені до антиклінальних структур, в ядрах яких сіль або
відсутня або залягає у вигляді потовщень (“подушки”). Вони залягають на
глибині 4–5 км (Прорвінське, Буранкульське);
3) приурочені до рифогенних відкладів (Карачаганацьке);

23