Page 16 - 6676

1.2 Дослідження газових свердловин на усталених режимах фільтрації

Такі дослідження полягають у вимірюванні дебіту газу на різних
фіксованих у часі перепадах тиску в зоні дренування пласта. Приплив газу із

пласта до свердловини на кожному з режимів описується рівнянням:

( )
= пл в , (1.11)
г
к
∑
ат г
с
3
де Q г – дебіт газу, м /д;
2
К – проникність пласта, мкм ;
h – ефективна товщина пласта, м;
р ат – атмосферний тиск, МПа;

 г – в’язкість газу, мПа∙с;

R к – радіус контура живлення, м;

– радіус свердловини в інтервалі продуктивних пластів, м.

За результатами дослідження свердловини будують індикаторну

діаграму в координатах ( пл − ) − . Різновиди індикаторних кривих, які
г
в
зустрічаються у практиці їх аналізу, аналогічні зображеним на рис. 1.1, і
конфігурація їх зумовлена тими самими чинниками. Вони описуються

залежністю:

( пл − ) = + , (1.12)
в
г
г
де а і b – коефіцієнти фільтраційних опорів, значення яких для досконалої
свердловини розраховуються за рівняннями, наведеними у роботі [14].
Їх фізичний зміст такий: коефіцієнт а визначає опір фільтрації газу в
пористому середовищі порід-колекторів, спричинений його в’язкістю або

внутрішнім “тертям” елементів потоку, який зумовлюється довжиною

вільного пробігу молекул газу та інтенсивністю прояву електростатичних сил

на контакті порода – флюїд; коефіцієнт b – сумарний інерційний опір, який

виникає під час фільтрації флюїду в криволінійних порах і залежить від маси

молекул та швидкості їх руху, тобто визначається втратою кінетичної енергії

молекул газу (нафти) під час руху в пористому середовищі. Зазвичай

16