Page 212 - 6669
P. 212

Формальна  перевірка  полягає  у  візуальній  перевірці
                            правильності  записів  усіх  реквізитів  звітності  та  виявленні
                            наявності самостійних змін у встановлених формах звітності,
                            необумовлених виправлень, підчисток, наявності підписів.
                                   Під час загального огляду звітних форм аудитор звертає
                            увагу  на  заповнення  їх  адресної  частини.  Вид  діяльності
                            підприємства  (реквізит  «Галузь»)  повинен  відповідати  його
                            видам діяльності, передбаченим у Статуті. У разі необхідності
                            ліцензування даного виду діяльності обов’язковою є перевірка
                            наявності  у  підприємства  ліцензії  та  строку  її  дії.  Слід
                            пам’ятати, що запис  у засновницьких документах про те, що
                            підприємство  може  займатися  «...іншими  видами  діяльності,
                            не    забороненими     законодавством...»,    не   дає    підстав
                            акціонерному  товариству,  створеному,  наприклад,  для
                            виробництва  промислових  товарів,  займатися  операціями  з
                            цінними паперами. Визначення виду діяльності підприємства є
                            важливим критерієм для правильного розмежування доходів і
                            витрат підприємства з основної та іншої діяльності.
                                   Аналітична перевірка звітності
                                   Після  проведення  формальної  перевірки  за  формою
                            аудитор  переходить  до  аналітичної  перевірки  показників
                            звітності    їх оцінювання за допомогою вивчення вірогідних
                            залежностей  між  показниками  з  метою  виявлення  суттєвих
                            відхилень,  вивчення  яких  за  допомогою  глибинних  та
                            наскрізних  тестів  дає  змогу  встановити  факти  помилок  та
                            порушень, що призводять до перекручення звітності. У першу
                            чергу  слід  перевірити  відповідність  указаного  в  балансі
                            розміру статутного капіталу даним засновницьких документів.
                            Аудитор,  вивчаючи  звітність,  повинен  визначити  ті  ділянки
                            звіту, де аудиторський ризик є найбільшим, тобто можливість
                            шахрайства  чи  наявність  помилок  в  обліку  і  звітності  для
                            даного клієнта є най вірогіднішими. Залежно від цього аудитор
                            може виділити ті операції та активи, які необхідно перевіряти






                                                           208
   207   208   209   210   211   212   213   214   215   216   217