Page 14 - 6669

забезпечення державних доходів, а квестори займалися
фінансовими та судовими справами.
Інші дослідники доводять корені існування аудиту в
Стародавній Греції. В той період, особлива увага приділялася
контролю збереження власності, зокрема майна. Крадіжку
греки розглядали як матеріальну шкоду. Нестача цінностей
покривалася матеріально відповідальною особою або його
поручителями, причому якщо нестача кваліфікувалася як
розкрадання, то відшкодування її відбувалося у
десятиразовому розмірі. Афіни мали спеціальних чиновників і
контролерів, до обов’язків яких належало складання звітів про
доходи і витрати держави та їх контроль.
В Італії аудит поширився після падіння Римської
імперії. Купці Флоренції, Генуї та Венеції використовували
працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанів
торгових кораблів, які перевозили товари в інші країни
Європи. В той час метою контролю було попередження
помилок в облікових книгах.
Наступною віхою в розвитку аудиту став період
розквіту італійських міст-держав. Тут мало місце паралельне
співіснування контролю на приватному та державному рівнях.
У період середньовіччя разом із розвитком суспільно-
економічних відносин удосконалювався облік і контроль
господарської діяльності, з’явилися спеціальні трактати про
контроль облікових записів і звітності. В цих трактатах
наголошувалося на необхідності піддавати ретельній перевірці
звіти; регулярно проводити інвентаризацію залишків
цінностей, дебіторської заборгованості, підтверджувати
правильність цін та ін.
Значним поштовхом у розвитку фінансово-
господарського контролю в світі, а отже, і професії аудитора,
було зародження капіталістичного способу виробництва.
Починаючи з середини XIX ст., коли капіталістичний тип
виробництва почав домінувати у країнах Європи і Північної

50