Page 37 - 6667

– характеру літологічних заміщень колекторів;
– характеру тектонічних порушень;
– просторового положення флюїдоконтактів (нафта – вода, газ –

нафта, газ – вода).
Висотне положення флюїдоконтактів на окремих ділянках
покладу може бути визначено трьома способами: за керном, за

матеріалами промислово-геофізичних досліджень у свердловині або
за даними випробування свердловин.
На початку розвідки наближене значення абсолютної позначки
флюїдоконтакту здебільшого визначають за даними випробування

продуктивних і непродуктивних свердловин.
Якщо на структурі одержано промисловий приплив безводної
нафти лише із однієї свердловини, то за надійне гіпсометричне

положення флюїдоконтакту зазвичай приймають абсолютну позначку
нижніх отворів перфорації. Якщо з одного інтервалу перфорації
одержана нафта з водою, то положення ВНК визначають або за
результатами інтерпретації результатів геофізичних досліджень в

свердловині, або умовно відносять до середини цього інтервалу з
переміщенням його догори або вниз залежно від співвідношення
кількості нафти і води в продукції свердловини.

Якщо в межах покладу є пара поблизу розташованих свердловин,
одна із яких дала, наприклад, нафту, а друга – воду, то просторове
положення ВНК визначається як середнє арифметичне із значень

абсолютних позначок верхніх отворів перфорації водної свердловини
та нижніх отворів перфорації нафтової свердловини. Аналогічно за
парами відповідних свердловин визначають гіпсометричне

положення ГНК і ГВК. Схема для розрахунку положення
флюїдоконтактів даним способом наведена на рисунку 6.1. Для більш
точного визначення положення флюєдоконтактів використовують
формулу В.П. Савченка.

36