Page 54 - 6661

Українська нафта

Промислові видобутки нафти в Галичині розпочалися в кінці XVIII ст. на
Дрогобиччині, на території села Нагуєвичі – батьківщині Івана Франка.
Основною перешкодою у використанні нафти була складність пізнання її хімічного
складу, а також розробка методів виготовлення з неї корисних продуктів. Тепер ці
продукти добре всім відомі: бензин, гас, парафін, асфальт тощо.
Пізніше видобуток нафти та озокериту, тобто гірського воску, розпочався в
промисловій столиці краю – Бориславі. Коли для телеграфного зв’язку між Європою і
Північною Америкою по дну Атлантичного океану прокладали кабель, для захисту
його від солоної води застосовували саме бориславський озокерит. Спеціалісти не
помилилися у своїх передбаченнях: озокеритова оболонка виявилася надійною.
У зв’язку з розвитком гірництва в кінці XIX ст. розгорнулося будівництво доріг,
мостів, залізниць. Одна з найперших віток розгалуження залізниці Львів–Відень була
прокладена до Борислава, пов’язавши його зі Львовом.
Нафтовий промисел Борислава був одним із найперших у світі, отже, на його
матеріалах розвивалася нафтова наука.
( Г. Бойко; 146 слів)

Вона підкорила Європу

Якось Іван Тургенєв, славетний російський класик, звернувся до Тараса Шевченка,
аби той порекомендував, кого з прозаїків читати, щоб вивчити українську мову.
Відповідь була такою: “Марка Вовчка: він один знає нашу мову”. Цей факт, погодьтеся,
дуже переконливий.
Шістнадцятирічна Марія Вілінська, красуня, розумниця, дочка російського
дворянина, живе в Орлі. Звичайно ж, вона не знає, що буквально через сім років стане
знаменитою українською письменницею та ще й з викликом підписуватиме свої твори
чоловічим псевдонімом Марко Вовчок. Якби тоді дівчині хтось сказав про це, вона,
напевно, тільки розсміялася б: для цього треба принаймні знати українську мову!
Одружившись з Опанасом Марковичем, Марія не без його допомоги (а він був
українським етнографом) досконало вивчає українську, а вже через шість років
створює “Народні оповідання”, що принесли їй славу в Європі. Їх перекладають
чеською, данською, німецькою та іншими мовами, а повість “Маруся” стала класичним
твором французької дитячої літератури, витримавши майже двадцять видань.

(О. М. Авраменко;144 слова)

53