Page 43 - 6655

Для визначення МО чи MZ зорову трубу приведеного в робоче

положення теодоліта ретельно наводять на віддалену точку і беруть відліки на
вертикальному крузі при положеннях Л і П після встановлення бульбашки

рівня вертикального круга в нуль-пункт.

При виправленні MZ у теодолітах Т2, 2Т2 і їм подібних уміщують кінці

бульбашки рівня вертикального круга і встановлюють відлік на вертикальному

крузі, рівний МZ – +90˚. Далі обертаючи навідний гвинт, точно суміщують

зображення штрихів у великому вікні відлікового мікроскопа, а виправними

гвинтами рівня суміщують кінці бульбашки. Повірку повторюють. МО (МZ ) не

повинно перевищувати 10˝.

Величини колімаційної помилки і МО, визначені по рівновіддаленим

цілям, повинні бути постійними. Величина с, як і МО (МZ), може

змінюватись внаслідок неправильного ходу фокусуючої лінзи і позацентрового

положення візирної осі труби.

Повірку цієї умови рекомендують виконувати при спостереженнях 3 − 4

рівновіддалених від теодоліта точок, починаючи з 10 м. Одержані значення МО

(МZ), доцільно використати при роботі для відповідних віддалей.

Допустима помилка ходу фокусуючої лінзи дорівнює 2˝ для теодолітів

типу Т2.

Горизонтальна вісь теодоліта повинна бути перпендикулярна до його

вертикальної осі. Неперпендикулярність осей теодоліта «і» визначають за

зміною колімаційних помилок с 1, с і с 2 при спостереженні візирних цілей, які

видно під кутом нахилу ν 1 ≥ 20˚; ν = 0˚ і ν 2 ≥ - 20˚ . Після приведення теодоліта в

робоче положення кожну точку спостерігають при двох положеннях

вертикального кругу (ці дії складають один прийом) і обов’язково парним

числом прийомів для виключення хитання вертикальної осі.

Значення і визначають з формули

i  0,5  ctgc 1   c cosec  c 2 ctg  c cosec 2  (3.4)
1
2
1
або

43