Page 73 - 6649

постійній основі забезпечується гармонізація національних стандартів з
міжнародними і європейськими, в першу чергу тих, добровільне засто-
сування яких є доказом відповідності продукції вимогам технічних регла-
ментів, аналогічних відповідним директивам Нового та Глобального під-
ходів.
За останні три роки розширилося та покращилося застосування
інформаційних технологій, зокрема системи автоматичного перекладу та
ведення каталогу національних стандартів, функціонування online магази-
ну стандартів, системи управління процесами, розроблення проектів
стандартів. Оптимізовано структуру національних технічних комітетів
стандартизації (ТК), активізовано їх діяльність та залучено до участі у
роботі зі стандартизації широке коло зацікавлених сторін, у тому числі
малий та середній бізнес; збільшено кількість ТК. Відбувається обмін дос-
відом щодо розвитку стандартизації. У 2016 р. налагоджено співпрацю з
Польським комітетом стандартизації PKN, Турецьким інститутом стандар-
тів TSE, Литовським бюро стандартів LST. Реформа стандартизації надзви-
чайно важлива з точки зору конкурентоздатності вітчизняних виробників,
полегшення умов експорту продукції, зниження адміністративного тиску
та витрат на виробництво продукції.

Нормативну основу стандартизації в Україні становлять:
- Закон України від 5 червня 2014 р. № 1315-VII81 «Про стандартиза-
цію»;
- Закон України від 15 січня 2015 р. № 124-VIІІ «Про технічні регла-
менти та оцінку відповідності»;
- Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІ «Про захист прав
споживачів» (редакція 2019 р.);
- Закон України від 02 грудня 2012 р. № 2735-VІ «Про державний
ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».
Державна політика у сфері стандартизації базується на збалансова-
ному застосуванні таких принципів: забезпечення участі фізичних і юри-
дичних осіб у розробленні національних стандартів та кодексів усталеної
практики; відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття
національних стандартів та кодексів усталеної практики з урахуванням
інтересів усіх заінтересованих сторін; неупередженого прийняття націо-
нальних стандартів та кодексів усталеної практики на засадах консенсусу;
добровільного застосування національних стандартів та кодексів усталеної
практики, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами; від-
повідності національних стандартів та кодексів усталеної практики законо-
давству; адаптації до сучасних досягнень науки і техніки, сприяння впро-
вадженню інновацій та підвищення конкурентоспроможності продукції
вітчизняних виробників; доступності національних стандартів та кодексів

72