Page 26 - 664
P. 26

прошарками  пісковиків,  алевролітів,  гравелітів  і  туфів.  В  розрізі
                            світи,    виділяється     три     підсвіти:   нижньоменілітова,
                            середньоменілітова і верхньоменілітова.
                                   Нижньоменілітова  підсвіта  (Р 3ml 1).  В  складі  підсвіти
                            виділяють  п’ять  пачок:  нижній  роговиковий  горизонт  (10–15м),
                            аргілітова  пачка  (30–40м),  пачка  світлих  слабозцементованих
                            клівських пісковиків (30–40м), пачка сіро-зелених аргілітів (20–30м)
                            і піщано-аргілітова пачка (40–50м). Категорія буримості – міцні.
                                   Середньоменілітова (лоп’янецька) підсвіта (Р 3ml 2) складена
                            світло-сірими,   м’якими,   сильнокарбонатними     аргілітами   з
                            прошарками  сірих  пісковиків.  Трапляються  також  прошарки  та
                            лінзи чорних піщаних алевролітів із включеннями гальки та уламків
                            раковин. Категорія буримості – тверді.
                                   Верхньоменілітова  підсвіта  (Р 3ml 3) представлена чорними,
                            глинистими  і  бітумінозними  сланцями  з  прошарками  пісковиків,
                            алевролітів,  туфів  і  кременистих  порід.  В  покрівлі  підсвіти
                            прослідковується  верхній  роговиковий  горизонт  (товщиною  до  10
                            м)  складений  чергуванням  тонкошаруватих  кременів  з  чорними
                            невапняковими аргілітами. Категорія буримості – міцні.
                                   Відклади  палеоцену,  еоцену  та  олігоцену  є  регіонально
                            нафтоносними.
                                   Міоцен  (N 1).  Міоценові  відклади  представлені  потужною
                            товщею молас, що складені здебільшого сірими, часто засоленими і
                            строкатобарвними  відкладами.  В  складі  міоцену  виділяється
                            поляницька, воротищенська і стебницька світи.
                                   Поляницька  світа  (N 1рl)  представлена  вапняковистими
                            глинами  та  аргілітами  з  прошарками  вапняковистих  пісковиків  і
                            конгломератів. Категорія буримості – середні.
                                   Воротищенська  світа  (N 1vr)  складена  одноманітною
                            товщею  сірих  і  темно-сірих  вапняковистих  глин  з  прошарками
                            пісковиків,  кам’яної  і  калійної  солі  та  гіпсу.  В  нижній  і  верхній
                            частинах  світи  поширені  піщано-глинисті  брекчії,  зцементовані
                            галітом. Категорія буримості – середні.
                                   Стебницька  світа  (N 1st)  складена  сірими  загіпсованими
                            глинами  з  прошарками  пісковиків,  а  також  лінзами  кам’яної  та
                            калійної  солі  і  соляно-глинисто-піщаної  брекчії.  Категорія
                            буримості – м’які.
                                   Відклади  стебницької  світи  перекриваються  чохлом
                            четвертинних алювіальних відкладів товщиною до 10 м.
                                   Принципова схема геологічної будови площі в поперечному
                            перерізі наведена в додатку 3.
                                   Досвід пошуково-розвідувальних робіт в регіоні показує, що
                            в процесі буріння свердловин можуть виникнути такі ускладнення:
                                     у  стебницькій  і  воротищенській  світах  –  осипи  та

                                                           28
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31