Page 227 - 6624
P. 227

7.2.1    Графоаналітичний          метод     гідравлічного
           розрахунку трубопроводу
               Визначаючи  пропускну  здатність  трубопроводу  за
           допомогою  графоаналітичного  методу,  будують  графік
           залежності напору від витрати рідини H=f(Q) з використанням
           рівнянь  (7.1.6)  або  (7.1.7).  Для  цього  задаються  рядом
           значення  (4…5)  витрати  з  розрахунку,  щоб  необхідна  нам
           величина  Q  була  в  цьому  діапазоні  (від  нульового  до
           максимального значення, яке може бути досягнуте реально в
           трубопроводі  за  середньої  швидкості  течії  0..5-7  м/с,  що
           найчастіше буває в практиці). Значення Q визначають режим
           руху,  визначається  зона  гідравлічного  опору  і  вибирається
           відповідна  формула  для  визначення  коефіцієнта    або  ж
           відповідні значення величин  i m. З рівняння (7.6) або (7.9)
           обчислюють значення напорів і в координатах H-Q будується
           графік (рис. 7.2).  За ламінарного режиму руху ця залежність
           лінійна,  при  турбулентному  –  параболічна  з  показником
           степеня в межах 1,75…2. Величина H ст буде додатна у тому
           випадку, коли рідина піднімається на висоту або подається в
           ємність  з  надлишковим  тиском.  Від’ємне  значення  H ст  буде
           для  самоплинних  трубопроводів  або  при  русі  рідини  в
           резервуар  з  розрідженням  (вакуумом).  Зміщення  ліній  на
           графіку при Q = Q кр (при переході від ламінарного режиму в
           турбулентний) пояснюється деяким розходженням результатів
           розрахунку    за  формулами  Стокса  і  Блазіуса.  Крутизна
           графіка H=f(Q) залежить від опору трубопроводу і зростає зі
           збільшенням  довжини  трубопроводу,  зменшенням  його
           діаметра,  а  також  зі  збільшенням  місцевих  гідравлічних
           опорів.    При     ламінарному     режимі      його    крутизна
           пропорціональна  в’язкості  рідини.  Пропускна  здатність
           трубопроводу     відповідає     величині    заданого     напору
                           p   p
           H     z (   z )   1  2      тобто  ординаті  Н з.  Горизонтальна
             з    1    2
                              g
           лінія  проведена  через  неї  до  перетину  з  кривою  H  =  f(Q)
           визначає величину розрахункової витрати Q p (рис. 7.2).
               При визначенні діаметра трубопроводу графоаналітичним
           методом необхідно побудувати графік H = f(d) для різних 4-5
           значень  діаметрів,  вибраних  таким  чином,  щоб  невідомий
           діаметр  d p  був  у  межах  d 4<d p<d 5.  Для  кожного  з  них


                                           227
   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232