Page 168 - 6623

У 1980 р. [4] було проведено інвентаризацію ШР, що викидають-
ся в атмосферу. Їх виявилося набагато більше за тих, що контролю-
ються. Природно, виникла потреба розробки підходу до розв’язання
наступної задачі: які речовини треба контролювати і які домішки по-

трібно вимірювати насамперед.
У ГГО було розроблено методику ранжування ШР, засновану на
використанні параметра споживання повітря ( ПВ ).
i
ПВ – це об’єм повітря, необхідний для розбавлення викидів по-
i
тужністю M до середнього рівня концентрації:
i
M
ПВ = i . (6.1)
i
q
i
ПВ – це необхідний об’єм повітря, необхідний для розбавлення
mi
викидів потужністю M до рівня ГДК сд i
i

M
ПВ = i . (6.2)
i
q
i
Необхідність організації контролю вмісту в атмосфері і-тої домі-

шки оцінюється по співвідношенню ПВ і ПВ .
i mi
Якщо ПВ ≥ ПВ , то і-ту домішку потрібно вимірювати.
mi
i
Параметр споживання повітря залежить від розсіюючої здатності
атмосфери і від характерного розміру міста L (радіус міста). Якщо

прийняти, що площа міста має форму кола то

S
L =
p , (6.3)

де S – площа міста. Введемо в формулу для розрахунку потужності

радіус міста

ПВ і
M = ПВ i q = q i L
i
i
L . (6.4)
Для міст, розташованих в зоні з низькою розсіюючою здатністю,
цей коефіцієнт (ПВi/L) у 2 рази менше. Значення (ПВi/L) залежить

також від висоти джерел викидів. При хорошій розсіюючій здатності
атмосфери (ПЗА≤3)

М = 50 q i L. (6.5)
і

168