Page 86 - 6607

фільтрується, хімічно нейтральна. Недоліки - легко
випаровується, має різкий запах, нестійка (легко розкладається
на світлі), не змішується в водою. Через це промивати
одержані фракції мінералів потрібно спиртом або бензином,
ефіром, в яких вона розчиняється, а працювати - обов'язково
під тягою з закритими лійками, зберігати рідину в темному
посуді.
Крім названих рідин, застосовуються інші, серед них:
рідина Клейна, йодистий і бромистий міетилен, чотирьох
хлористий вуглець, сплав Роджерса та інші.
Для розділення важкими рідинами застосовують
відкриті та закриті (Брегера) лійки, або центрифуги. Основне
завдання при розділі мінералів - це виділення важких
акцесорних мінералів, яких в породі дуже мало: рутил,
циркон, турмалін, сфен, апатит, монацит, ксенотим, гранат,
флюорит, магнетит, ільменіт, пірит, гематит та інші.
Вони мають густину від 2,7 до 7,5. Найбільш легкі із
них - слюди, хлорит, берил, аквамарин, глауконіт - мають
густину від 2,7 до 3,0.
Час розділення на фракції залежить від величини зерен
і різниці в питомих вагах важких і легких мінералів. Для
піщаних фракцій (>0,1 мм) це 6-12 годин, а для дрібного
алевроліту (0,05 - 0,01 мм) - добу. Часто для розділення
мінералів застосовують центрифуги або сепаратор Мошева.
Розподіл мінералів за магнітними властивостями
Серед мінералів важкої фракції часто значну кількість
складають мінерали, що мають сильні магнітні властивості:
магнітна фракція - магнетит, титаномагнетит, ільменіт,
франклініт, піротин. Ці дослідження проводяться при
великому вмісті рудних мінералів, що маскують нерудні, а
також для діагностики і визначення кількості різних нерудних
мінералів. Простим магнітом (підковоподібним, або
магнітною стрілкою) виділяють магнітні мінерали. Магніт
завертають в сигаретний папір або інший тонкий папір і
повільно проводять ним по розсипаній тонким шаром породі
чи фракції. Зерна, що причепились до магніту, збирають на
другий папір.
Імерсійний метод
В практиці вивчення осадочних порід широко
використовують імерсійні методи вивчення мінералів в

84