Page 7 - 6605

геологічних процесів, що притаманні кожній епосі зледенінь. Ці
епохи (у відповідності до терас) отримали власні назви (від
найбільш давньої, найвищої, до найбільш низької – самої
молодої):
- гюнциська;
- миндельська;
- риська;
- вюрмська.
Четвертинні відклади, що вкривають ці тераси
розташовані на різних стратиграфічних рівнях. Чим вище
розташована тераса, тим більш давні її породи.
Зледеніння чергувались з геологічними умовами
позальодовиків. Ці етапи покладено в основу схеми стратиграфії,
яка отримала назву альпійської.
Наступний приклад ілюструє застосування геоморфолого-
неотектонічного метода при вивченні стратиграфії морського
узбережжя.
Тераси Середземного моря відображують періодичні зміни
рівня Світового океану і направлену геотектонічну регресію
океану протягом четвертинного періоду. Найвища калабрийська
тераса ( відносне перевищення складає 159 м) відповідає
найдавнішому стратиграфічному рівню. Наймолодша –
монастирська – відповідає верхам плейстоцену. За цими
терасовими рівнями будується стратиграфія четвертинних
відкладів.
З третім прикладом знайомий кожний геолог. Це річкові
тераси. При застосуванні до відкладів долин рік стратиграфічного
принципу “давніший – молодший” підхід буде інший, чим на
водороздільних територіях. Найдревнішими у долинах рік є
відклади найвищих терас. Цей геоморфологічний принцип
покладено в основу побудови багатьох місцевих стратиграфічних

9