Page 12 - 6594

Ядром кожної ГІС є база даних, під якою розуміють
поіменовану сукупність даних, що відображає стан об’єкта, його
властивості і взаємовідношення з іншими об’єктами, а також
комплекс технічних і програмних засобів для ведення цих баз
даних. Формування структури ГІС починається з формування баз
даних, застосованих на територіальній (географічній) прив’язці
точок відбору проб або інших параметрів. Територіальна
впорядкованість відомостей важлива не тільки з погляду
уніфікації їхнього збору, а й установлення оптимальної
відповідності розмірам досліджуваних систем.
Виділяють закриті і відкриті геоінформаційні системи.
Закриті ГІС не мають можливостей розширення, у них
відсутні вбудовані блоки, не передбачено написання додатків,
вони виконують тільки запрограмовані операції. З позицій
геоінформатики будь-яку ГІС можна представити як
чотирьохкомпонентну модель, що включає:
● апаратне забезпечення (весь комплекс технічних засобів
– процесори, периферія та ін.);
● програмне забезпечення (методи і засоби, що
забезпечують функції зберігання, аналізу і надання даних) було
ліцензованим;
● інформація (якісні та кількісні характеристики
досліджуваного об’єкту – це авторський відбір проб та
результати їх аналізу, а також просторова (географічна)
прив’язка до відповідних карт);
● персонал (технічні фахівці, які розробляють і
підтримують систему, створюють і управляють даними, і
безпосередні користувачі).
В типових просторових ГІС виділяють наступні
підсистеми:
● підсистема введення і перетворення даних;
● підсистема обробки і аналізу даних;
● підсистема зберігання даних (бази даних);
● підсистема управління базою даних;
● підсистема виведення (візуалізації) даних;
● підсистема надання інформації;
● призначений для користування інтерфейс.
12