Page 323 - 6583

12 ГЕОЕЛЕКТРИЧНА БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ
ТА ВЕРХНЬОЇ МАНТІЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Глибинні магнітотелуричні та магнітоваріаційні
зондування території України почалися в 60-ті роки
двадцятого століття в Карпатах, на територіях Дніпрово-
Донецької западини (ДДЗ) та Українського Щита (УЩ), а
також у Криму вздовж основних профілів глибинного
сейсмічного зондування земної кори. У той час були
проведені синхронні дослідження природного електро-
магнітного поля Землі в області великих періодів варіацій.
Надалі територію України вивчали методами
глибинних магнітотелуричних зондувань (ГМТЗ) і МТЗ як
Інститутом геофізики, так і Міністерством геології України.
З того часу були отримані геоелектричні матеріали
більш ніж в 2500 пунктах, що покрили достатньо щільною
сіткою всю територію України та Молдови. У 80–90–х роках
ХХ сторіччя Академія Наук України проводила
цілеспрямовані дослідження магнітотелуричного поля Землі в
широкому інтервалі періодів для виявлення областей відносно
високої електропровідності в рамках комплексного вивчення
як активізованих, так і пасивних у геологічному сенсі
областей.
Області, де немає різких горизонтальних геоелектричних
неоднорідностей, характеризуються конформними кривими
МТЗ та невеликими магнітоваріаційними аномальними полями,
що не перевищують 10–15 %.
Проте одномірна інтерпретація усередненої кривої
питомого опору території України показала наявність
геологічних районів де спостерігаються низькі значення
питомого опору (рис. 12.1, 12.2) відносно нормального
геоелектричного розрізу Східноєвропейської платформи. Крім
того, відмічається відсутність горизонтів із підвищеною
електропровідністю (з S понад 5000 См) у верхніх частинах
мантії до глибин 200 км, а є райони, де значення питомого
опору значно перевищують його (рис. 12.1–12.5).

309