Page 47 - 6577
P. 47
ґрунту основи і його стану за вологістю; c – розрахункове
I
питоме зчеплення, яке визначають з урахуванням коефіцієнта
надійності.
Якщо умова (2.13) не задовольняється, збільшують роз-
міри підошви фундаменту, що впливає на збільшення кожного
з трьох членів у виразі (2.15).
Рисунок 2.10 – Схема до визначення стійкості фундаменту
Стійкість фундаменту з частиною масиву ґрунту в основі
перевіряють, приймаючи поверхню, за якою відбувається
зрушення, круглоциліндричною (рис. 2.10). Спочатку зада-
ються центром обертання і через ближчий до горизонтальної
складової край підошви фундаменту окреслюють слід кругло-
циліндричної поверхні. Масив обертання поділяють вертика-
льними площинами на відсіки і визначають центри їх ваги.
Визначають вагу кожного відсіку, складають її із зовнішнім
навантаженням, якщо воно є, і вертикально переносять сумар-
ну вагу на поверхню ковзання. Далі силу розкладають на дві:
дотичну й нормальну до поверхні ковзання. Момент утриму-
ючої сили відносно центра включає момент від тертя та мо-
мент від сил зчеплення по поверхні ковзання. Момент сили
зрушення складається з моменту від дії горизонтального нава-
нтаження й активного тиску, а також вертикального наванта-
47
