Page 56 - 6576

2.5 Пальові фундаменти на просідаючих ґрунтах

Згідно ДБН В.2.1 – 10 – 2009, зміна 1. „Основи та фундаменти
споруд” на територіях з просідаючими ґрунтами для споруд І-ІІ кла-
сів можна застосовувати прорізання палями усіх просідаючих шарів.

При цьому нижні кінці паль мають бути заглиблені в скельні ґрунти,
піски щільні або середньої щільності, або глинисті ґрунти з показни-
ком текучості у водонасиченому стані I L  6 , 0 для усіх видів паль в

ґрунтових умовах першого типу за просіданням, I L  4 , 0 для забив-

них паль і I L  2 , 0 для буронабивних паль при S slg  S в ґрунтових
u
умовах другого типу за просіданням і I L  2 , 0 для забивних паль та

I L  0 для буронабивних паль при S sl g  S в ґрунтових умовах дру-
u
гого типу (де S – просідання ґрунту від власної ваги).
sl g

Примітка: Якщо пробити палями тверді у природному стані просідаючі
ґрунти важко, або неможливо, то палі забивають у попередньо пробурені свер-
дловини діаметром на 50 мм меншим ніж діаметр або сторона поперечного пе-
рерізу палі. Лідерні свердловини бурять лише в межах просідаючої товщі Н .
s
Завдання 5. На території, відведеній під забудову, від поверхні
ґрунту до глибини 11 м залягають два ІГЕ, характеристики яких наве-
дені в прикладі № 1 (умовно прийнявши, що ці ґрунти відносяться до

першого типу за просіданням). Нижче до глибини 17 м залягає глини-
стий ґрунт який не володіє властивостями просідання і має такі хара-
3
3
ктеристики:  s  , 2 71 г/см ;   , 1 85 г/см ; W  15 %; W L  40 %;
W p  15 %. Планується влаштувати пальовий фундамент під п’яти

поверховий житловий будинок (2-й клас капітальності). Глибина за-
кладання ростверку d 5 , 1 м.

Примітка: при виконанні курсової роботи ІГЕ-3 слід приймати
для варіантів з парним номером – пісок середньої крупності щіль-
ний; для варіантів з непарним числом – пісок крупний, середньої

щільності.

Розв’язок:
Згідно з [5] розрахунок паль в ґрунтових умовах першого типу за
просіданням виконується як і в звичайних умовах, але з урахуванням

того, що розрахунковий опір ґрунтів під нижніми кінцями паль R і на
бічній поверхні f повинні визначатись таким чином: