Page 46 - 6576
P. 46
2.2 Визначення загальної деформації осідання і
просідання основи фундаменту
Деформації основ будівель і споруд на лесових просідаючих ґру-
нтах визначають за умовою:
S S S , (2.1)
u
sl
де S – сумісна деформація основи і будівлі чи споруди, що визнача-
ється як для звичайних непросідаючих ґрунтів, виходячи з деформа-
ційних характеристик при природній вологості; S – деформація ос-
sl
нови від просадки ґрунту; S – гранично допустима сумісна дефор-
u
мація основи і будівлі чи споруди, що дорівнює:
S S , (2.2)
s
u
u
де S – гранично допустима деформація основи і будівлі чи споруди,
u
визначається за ДБН В.2.1-10-2009. “Основи та фундаменти споруд”,
як для звичайних ґрунтів, – коефіцієнт умов роботи, що враховує
s
імовірність одночасного сполучення найбільш несприятливих умов за
просіданням та осіданням і приймається рівним одиниці при
S S 2 і рівним 1,25 при S 2 S .
sl
sl
Просідання основи при замочуванні визначають за виразом:
n
sl
S sl, i h i k sl, i , (2.3)
i 1
де n – кількість розрахункових шарів в просідаючій товщі; sl, i – від-
носне просідання і-го шару ґрунту; h – товщина і-го розрахункового
i
шару ґрунту; k sl, i – коефіцієнт, який при ширині підошви фундамен-
ту b 12 м дорівнює одиниці; при ширині b 3 м вираховується за
виразом:
5 , 1 P P sl, i
k sl, i 5 , 0 , (2.4)
P o
тут P – середній тиск під підошвою фундаменту, кПа; P – початко-
sl
вий тиск просідання і-го шару ґрунту, кПа; P – тиск, що дорівнює
o
100 кПа; при 3 м < b < 12 м визначається за інтерполяцією між зна-
ченнями отриманими при b = 3 м і b = 12 м.