Page 46 - 6576
P. 46

2.2 Визначення загальної деформації осідання і

                                просідання основи фундаменту


                  Деформації основ будівель і споруд на лесових просідаючих ґру-

            нтах визначають за умовою:

                                              S   S     S ,                                         (2.1)
                                                            u
                                                     sl
            де S – сумісна деформація основи і будівлі чи споруди, що визнача-

            ється як для звичайних непросідаючих ґрунтів, виходячи з деформа-
            ційних характеристик при природній вологості;  S  – деформація ос-
                                                                                  sl
            нови від просадки ґрунту;  S  – гранично допустима сумісна дефор-
                                                    u
            мація основи і будівлі чи споруди, що дорівнює:

                                                
                                              S     S    ,                                          (2.2)
                                                            s
                                                u
                                                       u
            де  S  – гранично допустима деформація основи і будівлі чи споруди,
                  u
            визначається за ДБН В.2.1-10-2009. “Основи та фундаменти споруд”,
            як для звичайних ґрунтів,    – коефіцієнт умов роботи, що враховує
                                                   s
            імовірність одночасного сполучення найбільш несприятливих умов за
            просіданням  та  осіданням  і  приймається  рівним  одиниці  при
             S        S  2   і рівним 1,25 при S  2       S  .
                                                     sl
               sl
                  Просідання основи при замочуванні визначають за виразом:

                                                       n
                                                sl 
                                              S          sl, i  h   i  k   sl, i ,                 (2.3)
                                                     i 1

            де n – кількість розрахункових шарів в просідаючій товщі;                          sl, i  – від-

            носне просідання і-го шару ґрунту;  h  – товщина і-го розрахункового
                                                                i
            шару ґрунту;  k      sl, i   – коефіцієнт, який при ширині підошви фундамен-

            ту  b   12 м дорівнює одиниці; при ширині  b                     3 м вираховується за
            виразом:
                                                               5 , 1  P   P sl, i 
                                              k sl, i    5 , 0               ,                       (2.4)
                                                                     P o

            тут P – середній тиск під підошвою фундаменту, кПа;  P  – початко-
                                                                                           sl
            вий тиск просідання і-го шару ґрунту, кПа;  P  – тиск, що дорівнює
                                                                             o
            100 кПа; при 3 м < b < 12 м визначається за інтерполяцією між зна-
            ченнями отриманими при b = 3 м і b = 12 м.
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51