Page 41 - 6575
P. 41

Найпоширенішими є  призматичні суцільні залізобетонні палі квадратно-
            го перерізу в плані (рис.11.2). Застосовують при будь-яких стисливих ґрунтах,
            які піддаються прорізанню.  Ці палі можуть сприймати вертикальні вдавлюючі і
            висмикуючі навантаження, горизонтальну силу й згинальний момент.

                   11.3 Визначення несучої здатності
                   Розрахунковий метод визначає складові загальної несучої здатності палі
            за рахунок опору її підошви, опору тертя за бічною поверхнею. Несуча здат-
            ність
                                            F       R A u     f h  .
                                             d    c   cR           cf  i i

                  Якщо в основі палі залягають ґрунти високої несучої здатності, які практи-
            чно  не  деформуються  (такі  палі  називають  палями-стояками),  її  несуча  здат-
            ність визначається в основному першим членом формули

                                                    F        R A .
                                                      d    c  cR

                  Тут   – коефіцієнт умов роботи фундаменту в ґрунті;  ,   – коефіцієнти
                         c                                                           cR   cf
            умов  роботи  ґрунту  під  підошвою  й  уздовж  бічної  поверхні  фундаменту,  які
            враховують особливості його виготовлення;  R і  f  – відповідно розрахунковий
                                                                         i
            опір ґрунту під підошвою та за бічною поверхнею фундаменту; A – площа об-
            пирання фундаменту на ґрунт;  h  – товщина i-го шару ґрунту, дотичного до біч-
                                                   i
            ної  поверхні  фундаменту;  u   –  зовнішній  периметр  i-го  поперечного  перерізу
                                               i
            фундаменту.

                   11.4 Визначення кількості паль в кущі
                   Розрахункове вертикальне навантаження, що допускається на палю,
                                                             F
                                                        P     d  ,
                                                         v
                                                             
                                                               c
            де   – коефіцієнт надійності, який приймають 1–1,75.
                 c
                   Кількість паль фундаменту:
                                                         N   0,1N
                                                   n              m  ,
                                                    v
                                                            P
                                                              v
            де    N  –  сумарне  розрахункове  вертикальне  навантаження  на  пальовий  кущ  ;
             m  1 – коефіцієнт, що враховує позацентрове навантаження фундаменту.

                   11.5 Відпочинок паль. Поняття про "негативне тертя"
                  Відпочинком паль які виготовляють без виймання ґрунту розуміють період,
            що починається з моменту влаштування й характеризується зміною їх несучої
            здатності. Досвід показав, що їх опір у мілких та пилуватих пісках із часом зме-
            ншується, у глинистих ґрунтах – зростає й лише в крупних пісках залишається
            незмінним.
                  Зокрема  у  піщаних  ґрунтах  при  забиванні  фундаментів  різко  зростає  їх
            опір занурюванню, аж до повного їх зупинення. Цей опір створює помилковий
            відказ. Через деякий час (3–6 діб) при повторному забиванні виявляється збі-

                                                           41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46