Page 9 - 6554

2 СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ

Кожний магістральний трубопровід є транспортним
комплексом, що включає в себе трубопровід (лінійна частина)
і надземні (зосереджені) об'єкти – компресорні (КС) або
насосні станції (НС), газорозподільні станції (ГРП), аварійно-
ремонтні пункти тощо. Очевидно, для спорудження цього
комплексу робіт необхідно організувати комплексний
будівельний потік.
В сучасній практиці розрізняють чотири форми
організації будівельного виробництва: послідовну,
паралельную, потокову та потоково-швидкісну.
Багаторічний досвід будівництва магістральних
трубопроводів показує, що для будівництва наземних
(зосереджених) об'єктів найефективнішою є потокова форма.
Суть її полягає в тому, що певна кількість КС та НС
споруджують шляхом послідовного, безперервного або
рівномірного виконання комплексу робіт. Це визначають
наступними факторами: по-перше будівництво КС та НС
здійснюють, як правило, в умовах обмежених ресурсів; по-
друге вивід магістрального трубопроводу на проектну
продуктивність в більшості випадків проводять методом
послідовного введення в експлуатацію окремих станцій або їх
груп (черг). Використання в цьому випадку потоково-
швидкісної форми організації будівництва дає змогу
максимально о'бєднати всі види робіт, розмістити на об'єкті
найбільшого числа робітників.
При спорудженні зосереджених об'єктів є обмежена і
цілком визначена кількість механізмів при проведенні робіт.
Роботи, що проводять спеціалізовані потоки можуть бути
визначений тільки як довгострокові, що поділені на
спеціалізовані і приватні.
При будівництві лінійної частини магістральних
трубопроводів найефективніші і результативніші є потоково-
швидкісна форма організації. Лінійна частина магістрального
трубопроводу є лінійно-будівельним об'єктом, на якому є
найкращі умови для концентрації трудових та матеріальних
ресурсів. Кількість лінійних потоків визначають за
доцільністю за формулою

T=f·(L·n·P·а), (2.1)

де Т – термін спорудження трубопроводу;

8