Page 9 - 6546

Продовження таблиці 2.1
1 2
НЕ 7.6 Система моніторингових точок
НЕ 7.7 Контроль стану ґрунтового покриву
НЕ 7.8 Екологія ґрунту
НЕ 7.9 Охорона ґрунтового покриву
НЕ 7.10 Радіоактивне забруднення грунтів
НЕ 7.11 Осушення земель
НЕ 7.12 Меліорація
НЕ 7.13 Рекультивація
НЕ 7.14 Підвищення продуктивності земель

3 ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
3.1 Ґрунти в біосфері
Ґрунтознавство – наука про ґрунт, його утворення
(генезис), будову, склад, властивості, закономірності
географічного поширення, взаємозв’язок з навколишнім
середовищем, роль у природі, шляхи і методи його
меліорації, охорону і раціональне використання у
народному господарстві.
Як наукова дисципліна ґрунтознавство сформувалось
у кінці XIX ст. Її засновником був В.В. Докучаєв. Історія
ґрунтознавства нараховує цілу гаму періодів, для яких були
характерні свої особливості та свої видатні вчені. Так
І.А. Крупенников виділяє 9 головних етапів розвитку
ґрунтознавства. Сучасний етап розвитку ґрунтознавства
дав цілу плеяду нових видатних ґрунтознавців як в нашій
країні, так і за кордоном. Назвемо лише деяких з них:
В.Р. Волобуєв, І.П. Герасимов, М.М. Кононова,
Н.Б. Вернандер, О.А. Роде, О.Н. Соколовський,
М.К. Крупський, М.А. Глазовська, В.А. Ковда, Д. Драмао,
Р. Дюдаль.
Ґрунтознавство поділяється на загальне, генетичне і
регіональне. Загальне ґрунтознавство розглядає склад і
будову ґрунтів як багатокомпонентних, динамічних систем,
природу і закономірності формування їх властивостей.
Генетичне ґрунтознавство вивчає залежність особливостей
складу, будови і властивостей ґрунтів від умов їх
утворення. Регіональне ґрунтознавство вивчає ґрунти
9