Page 221 - 6544
P. 221

промислово-технологічним  розвитком,  що  стартував  разом  з
                           відновлювальним  періодом  після  завершення  Другої  світової  війни.
                           Повне   становлення    сучасної   промислово-технологічної    епохи
                           відбулося після  структурної кризи 70-х років. Наріжними каменями у
                           фундаменті цієї епохи стали:
                                ▪ електронна промисловість зі сферами виробництва комп'ютерів,
                           програмного  забезпечення,  телекомунікаційного  обладнання  та
                           засобами передачі інформації, а також автоматизації;
                                ▪  потужна  промисловість  щодо  видобутку  корисних  копалин,
                           передусім  нафти,  газу,  вугілля,  заліза,  поліметалевих  руд,  хімічної
                           сировини, урану, їх переробка, а також виробництво електроенергії;
                                ▪ авіаційна, космічна і машинобудівна галузі;
                                ▪ інтенсивне агропромислове виробництво тощо.
                                Ця промислово-технічна епоха триватиме, на наш погляд, десять
                           років  поточного  століття.  Поступове  посилення  екологічної  кризи  і
                           пов'язане  з  цим  занепокоєння  світової  громадськості  та  нові  наукові
                           здобутки  вже  сьогодні  стають  причиною  формування  нових
                           промислово-технологічних пріоритетів. Останні зумовлять зародження
                           нової  соціально-економічної  моралі  з  її  принципами  і,  як  наслідок,
                           становленням  нової  промислово-технологічної  епохи.  Основою  її,
                           найімовірніше,  стане  загалом  біологічна  спрямованість  усього
                           суспільного  виробництва.  Набудуть,  нарешті,  пріоритету  технологічні
                           процеси,  які  забезпечують  охорону  здоров'я  людини  та  раціональне
                           природокористування.  Окрім  орієнтації  системи  господарювання  на
                           комплексне,  екологічно  безпечне  й  ощадливе  використання  ресурсів
                           вже простежується тенденція до переорієнтації економіки на переважне
                           використання  відновлювальних  ресурсів.  Якість  природних  ресурсів
                           країни  вже  в  найближчому  майбутньому  визначатиме  перспективу
                           подальшого  розвитку  економіки  та  її  ефективності.  Слід  очікувати
                           зміщення  пріоритетів  від  зростання  продуктивності  праці  у  бік
                           зростання продуктивності природних ресурсів у цілому.
                                Така  орієнтація  у  розвитку  приведе  до  народження  нової
                           тенденції.  Йдеться  про  те,  що  традиційний  макроскопічний  показник
                           розвитку  економіки  країни  –  виробництво  валового  внутрішнього
                           продукту  (ВВП)  набуде  нового  змісту.  Продукт  розглядатиметься  не
                           стільки  як  товар,  а  більше  як  послуга. Тобто  враховуватиметься  весь
                           цикл  –  від  виробництва  внутрішнього  товарного  продукту  до  його
   216   217   218   219   220   221   222   223   224   225