Page 13 - 6540
P. 13

розвантаження підземних карстових вод. Базис ерозії – це дренуюча
                            зона, в межах якої подальше розчинення і вилуговування гірських
                            порід практично зупиняються. Він може відбуватися на рівні базису
                            ерозії  або  гіпсометричне  вище  чи  нижче  його,  бути  місцевим  по
                            відношенню  до  масиву,  що  карстується,  або  бути  загальним  для
                            всього карстового району. По відношенню до базису ерозії в межах
                            карстового  масиву  гірських  порід  можна  виділити  певні  зони,  що
                            розрізняються за ступенем розвитку карсту, умовам руху підземних
                            вод і їх режиму.
                                  Проектування і  будівництво  споруд  в  карстових  районах.
                            Наявність  карсту  в  тому  чи  іншому  районі,  завжди  вказує  на
                            можливе  порушення  монолітності  і  стійкості  порід.  Тому
                            проектування  і  будівництво  різноманітних  споруд  в  карстових
                            районах  і  господарське  засвоєння  територій  завжди  повинні
                            грунтуватися  на  результатах  більш  детальних  інженерно-
                            геологічних досліджень. В матеріалах цих досліджень зі ступенем
                            детальності,  що  відповідає  стадії  інженерних  вишукувань  і
                            проектування, повинні отримати характеристику і оцінку наступні
                            питання:
                                  1) глибина залягання розчинних гірських порід від поверхні
                            землі,  рельєф  їх  поверхні,  потужність,  склад  і  властивості
                            покриваючих відкладів;
                                  2)  потужність  розчинних  порід,  ступінь  їх  закарстованості,
                            вплив на стійкість території;
                                  3)  активна  зона  споруд,  що  проектується,  величина
                            розповсюдження її в межі закарстованих порід;
                                  4)  водопроникність  і  водонасиченість  закарстованих  порід,
                            глибина залягання рівня карстових вод, їх напір при проектуванні
                            споруд глибокого закладання;
                                  5) інтенсивність розвитку карсту, види, форми і частота його
                            проявлення, причини і умови, що сприяють його розвитку;
                                  6)  принципи  і  методи,  що  застосовуються  при  будівництві
                            споруд для забезпечення їх стійкості на основі узагальнення досвіду
                            будівництва і експлуатації споруд.
                                  Для  кількісної  оцінки  стійкості  карстових  територій
                            рекомендується  визначати  середньорічну  кількість  провалів,
                            віднесену  до  одиниці  площі  і  середньорічну  ураженість  територій
                            карстовими провалами.
                                  При     інженерно-геологічному    районуванні     територій
                            розповсюдження  карсту  для  масових  видів  будівництва  необхідно
                            підкреслювати вплив карсту на умови будівництва споруд, а тому
                            необхідно складати схему розташування конкретних територій, що
                            виділяються за наступними ознаками:


                                                           12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18