Page 103 - 6533
P. 103

майбутнього  на  підставі  думки  кваліфікованих  фахівців-експертів,
                            яких  залучають  для  винесення  оцінки  з  проблеми.  Існують
                            індивідуальна і колективна експертизи. Для прогнозування методом
                            експертних    оцінок    фахівці   використовують     статистичні,
                            картографічні та інші матеріали.
                                   Метод  аналогій  виходить  з  того,  що  закономірності
                            розвитку  одного  процесу  з  певними  поправками можна  перенести
                            на  інший  процес,  для  якого  потрібно  скласти  прогноз.  Метод
                            аналогій  найчастіше  застосовують  у  розробленні  локальних  про-
                            гнозів.  Так,  у  прогнозуванні  впливу  майбутнього  водосховища  на
                            довкілля  можна  використовувати  дані  щодо  вже  наявного
                            водосховища, яке має схожі умови.
                                   Формалізовані    методи    поділяють   на   статистичний,
                            екстраполяції, моделювання та ін.
                                   Статистичний  метод  спирається  на  кількісні  показники,
                            які  дають  змогу  зробити  висновок  про  темпи  розвитку  процесу  в
                            майбутньому.
                                   Метод  екстраполяції  —  це  перенесення  встановленого
                            характеру розвитку певної території або процесу на майбутній час.
                            Так,  якщо  відомо,  що  у  створенні  водосховища  за  неглибокого
                            розташування  ґрунтових  вод  на  ділянці  почалося  підтоплення  і
                            заболочування,  то  можна  припустити,  що  надалі  ці  процеси
                            триватимуть і призведуть зрештою до утворення тут болота.
                                   Моделювання — метод дослідження складних об'єктів, явищ
                            і  процесів  через  їх  спрощене  імітування  (натурне,  математичне,
                            логічне).  Ґрунтується  на  теорії  подібності  (схожості)  з  об'єктом-
                            аналогом.
                                   Моделі прийнято ділити на дві групи: матеріальні (наочні) і
                            ідеальні                                                  (уявні)
                            (рис. 11.3).













                                                           103
   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107   108