Page 8 - 6532
P. 8

ландшафтознавстві  є  багато  взаємодоповнюючих  концепцій
                            теоретичних  положень,  методів,  із  синтезом  яких  пов'язане
                            формування теоретичного базису ландшафтної екології.
                                   Ландшафтна  екологія  є  продуктом  часткової  інтеграції
                            ландшафтознавства  та  екології.  Вона  використовує  лише  певну
                            частину їх теоретичних положень, підходів, які при взаємоконтакті
                            досить  суттєво  трансформуються.  Це  зумовлює  формування
                            оригінального  концептуально-теоретичного  базису  самостійної
                            науки  —  ландшафтної  екології  на  стику  ландшафтознавства  та
                            екології,  які  залишатимуться  самостійними  науками  із  своїми
                            теоретичними концепціями та методами.
                                   Ландшафтно-екологічний  підхід  поряд  із  сильними  в
                            евристичному  відношенні  особливостями,  успадкованими  від
                            ландшафтознавства     (територіальність,   поліцентризм    моделі
                            геосистеми тощо) та екології (концепція сукцесії, методи ординації,
                            моноцентризм моделі  екосистеми тощо), має і власні риси. Як і в
                            цих  наук,  об'єктом  ландшафтної  екології  є  полігеокомпонентні
                            природні  системи.  Проте  при  їх  дослідженні  вона  значно  ширше
                            користується    наслідками    із   загальнонаукового    принципу
                            доповнюваності.  Згідно  з  цим  принципом,  усебічне  пізнання
                            складного  об'єкта чи явища досяжне за умови дослідження його з
                            різних  проекцій  (різними  моделями),  звести  які  до  однієї
                            принципово неможливо.
                                   Досліджуючи природну реальність, ландшафтна екологія не
                            редукує  її  до  моделі  якогось  одного  типу  (гео-  чи  екосистеми),  а
                            виходить з того, що певне наукове чи практичне завдання визначає
                            оптимальний  спосіб  декомпозиції  природної  системи  (її  поділу  на
                            елементи  й  структурні  частини),  що  приводить  до  множинності
                            типів її структур. Розуміння і дослідження геосистеми як системи
                            поліструктурної    —    центральна    методологічна    установка
                            ландшафтно-екологічного  підходу.  Концепції  гео-  та  екосистеми
                            мають свої переваги — уявлення про геосистему більш наближене
                            до  природної  реальності;  концепдія  екосистеми  дуже  зручна  при
                            вирішенні  багатьох  конкретних  питань.  А  тому  ландшафтна
                            екологія в своїх дослідженнях використовує і полі- (геосистемний) і
                            моно- (екосистемний) підходи.



                                                            8
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13