Page 21 - 6528

розширення обсягів надання платних послуг; якомога ширше
залучення до рекреаційної діяльності місцевого населення,
використання можливостей зеленого (сільського) туризму.
В залежності від головної мети створення, природо-
охоронного статусу, охоронного режиму, територіальної та
ландшафтної структури заповідних об'єктів їх функції можна
умовно поділити на прямі і непрямі, які в свою чергу поідялються
на: економічну (заповідні території, виконуючи функцію сховища
генофонду, сприяють також міграції біологічних, видів у прилеглі
господарські угіддя, збагачують видовий склад її флори і фауни,
підтримують біогеоценотичну гетерогенність, а отже, і природний
потенціал окультурених екосистем); соціальну (природно-заповідні
території повинні виконувати роль банку гено- й ценофонду, тому
що тривале й стабільне використання біосфери в майбутньому
залежить від збереження для прийдешніх поколінь всього
генетичного різноманіття планети). Ці території мають бути
своєрідними еталонами, наближеними до природного стану, за
якими можна робити висновки про зміни природи в сусідніх
регіонах під впливом людської діяльності, налагоджувати
керування природними біосферними та техногенними процесами;
біоконсерваційна функція (збереження генофонду); біогенетична
(підтримання генетичної мінливості у природі); Інформаційна і
документаційна (заповідні території містять у собі цікаву й важливу
екологічну інформацію про хід еволюційних процесів у природі,
про структурно-функціональну організацію екосистем, їх гомеостаз
та динамічні тенденції в різні геологічні періоди (реліктові та
ендемічні фітоценози)); науково-дослідна (проведення на
заповідних територіях систематичних стаціонарних досліджень
екологічних процесів); захисна (підтримання шляхом встановлення
охоронного режиму екологічно збалансованого стану в районах
розташування об’єктів природно-заповідного фонду);
природопізнавальна (ознайомлення із видовим складом їх флори і
фауни у різних природно-географічних зонах, складними
взаємозв'язками між біоценозами і їх середовищем, наслідками
охорони популяцій зникаючих видів); культурно-освітня і
дидактична (сприяння розвитку загальноосвітньої сфери людини,
розширенні її природничого і краєзнавчого кругозору, вихованні
природоохоронної активності і відповідальності за стан природи як
національного, так і загальнолюдського багатства).

21