Page 34 - 6526

впливати на здоров’я наступних поколінь і не повинна
погіршувати гігієнічні умови водокористування. Гранично
допустима концентрація забруднюючої речовини у водоймі
(річці, озері, морі, підземних водах) відповідає рівню
забруднення, яке виключає несприятливий вплив на організм
людини та можливість обмеження або порушення нормальних
умов господарсько-питного, культурно-побутового та інших
видів водокористування.
ГДКвр – це гранично-допустима концентрація
шкідливої речовини у воді водойм рибогосподарського
призначення, яка не повинна чинити шкідливого впливу
на популяції риб, в пешу чергу промислових.
Скиди забруднюючих речовин у навколишнє
середовище нормуються шляхом встановлення гранично
допустимих скидів забруднювальних хімічних речовин із
стічними водами у водні об’єкти (ГДС).
ГДС — це маса речовин у стічних водах,
максимально допустима до відведення з установленим
режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю
часу з метою забезпечення норм якості води у
контрольованому пункті. ГДС встановлюється з
урахуванням ГДК у місцях водоспоживання, асиміляційних
властивостей водного об’єкта і оптимального розподілу маси
речовин, що скидаються, між водокористувачами, які
скидають стічні води.
ГДКд - ГДК домішок у воді водного об’єкта - це
такий нормативний показник, який виключає
несприятливий вплив на організм людини і можливість
обмеження чи порушення нормальних умов господарсько-
питного, побутового та інших видів водокористування.
Відповідно до Водного кодексу України якість води оцінюють
на основі нормативів екологічної безпеки водокористування і
екологічних нормативів якості води водних об'єктів.
Нормативи екологічної безпеки водокористування
дозволяють оцінити якість води, використовуваної для
культурно-побутового, господарсько-питного і
рибогосподарського водокористування.
До культурно-побутового водокористування відноситься
використання водних об'єктів для купання, заняття спортом і
відпочинку.

33