Page 30 - 6524
P. 30
30
У кислому середовищі більш чітко виражена окисна функція, а в
лужному – відновлююча.
У кислому середовищі пероксид водню переродить солі двовалентного
заліза в солі тривалентного заліза, азотисту кислоту – в азотну, сульфіди – у
сульфати. Ціаніди в ціанати окислюються в лужному середовищі (рН = 9 –
12).
Окислення киснем повітря. Кисень повітря використовують при
очищенні води від заліза для окисления сполук двовалентного заліза в
тривалентне з наступним відокремленням від води гідроксиду заліза. Реакція
окислення у водному розчині протікає за схемою:
2+ 3+ -
4Fe + O 2 + 2H 2O = 4Fe +4OH ,
3+ +
Fe +3 Н 2O = Fe(OH) 3 +3Н .
Окислення проводять при аеруванні повітря через стічну воду у колонах.
Озонування. Окислення озоном дозволяє одночасно забезпечити
знебарвлення води, усунення присмаків і запахів, знезараження.
Озонуванням можна очищати стічні води від фенолів, нафтопродуктів,
сірководню, сполук миш'яку, ПАВ, ціанідів, барвників, канцерогенних
ароматичних вуглеводнів, пестицидів та ін.
Озон - газ блідо фіолетового кольору. У природі знаходиться у верхніх
шарах атмосфери. Знезаражуюча дія озону заснована на високій окисній
здатності, обумовленій легкістю віддачі активного атома кисню (O3 = O2
+О). Озон окисляє всі метали, крім золота, перетворюючи їх в оксиди.
При обробці води озоном відбувається розкладання органічних речовин
і знезаражування води; бактерії гниють в кілька тисяч разів швидше, ніж при
обробці води хлором. Розчинність озону у воді залежить від рН і вмісту у
воді розчинних речовин. Невеликий вміст кислот і нейтральних солей
збільшує розчинність озону. Наявність лугів знижує розчинність О3.
3. Очистка відновленням
Методи відновлюючої очистки стічних вод застосовують у тих
випадках, коли вони містять легковідновлювані речовини. Ці методи широко
використовують для видалення зі стічних вод сполук ртуті, хрому, миш'яку.