Page 21 - 6523

Отруйні речовини не повинні міститися у стічних водах у концентраціях, які можуть

чинити прямий або опосередкований шкідливий вплив на здоров’я населення.
В зв’язку з поліфункціональним використанням водойм та різноманітністю форм впливу
на організми (контактний, дія через внутрішні органи, дія на органи чуття) вводиться
лімітуючий показник шкідливості.

Лімітуючий показник шкідливості - відображає пріоритетність вимог до якості води.
Як і для атмосферного повітря, встановлено окреме нормування якості води, хоча принцип тут
інший і пов’язаний із категорією водокористування:

 для господарсько-питного водопостачання населення і підприємств харчової
промисловості – встановлюються загально санітарні та органолептичні ліміти;
 для культурно-побутового призначення (для купання, спорту, відпочинку населення)
– встановлюються санітарно-токсикологічні ліміти;

 для рибогосподарського призначення — встановлюються токсикологічні та частково
органолептичні ліміти.
Екологічний стан водних об’єктів залежить не лише від забруднюючих речовин, але і від
таких характеристик: вміст завислих частинок, температура, кількість розчиненого кисню,

кислотність тощо.
Їх величини також встановлюються для різних типів водокористування.
Кількість і якість стічних вод залежить від виду сировини та номенклатури продукції,
виробничої потужності підприємства, норм водоспоживання, досконалості технологічного

процесу, повноти утилізації відходів виробництва, виду застосованого обладнання.
Забруднення поверхневих вод знижує запаси питної води, негативно впливає на розвиток
фауни й флори водойм, порушує кругообіг багатьох речовин у біосфері. Рівень забруднення
води різко зростає в місцях відпочинку внаслідок розвитку туризму.

Вимога якості, якій повинна відповідати доброякісна господарсько – питна вода згідно
“Водного кодексу України”, затвердженого Постановою Верховної Ради України від
06.06.1995р., наступна: вміст шкідливих речовин .у воді водних об’єктів господарсько-питного і
культурно-побутового водокористування не повинен перевищувати їх гранично допустимих
концентрацій (ГДК).

Забороняється скидання у водні об’єкти стічних вод:
– що містять речовини або продукти їх трансформації у воді, для яких не встановлено
ГДК, а також речовини, для яких відсутні методи аналітичного контролю;

– що містять збудники інфекційних захворювань з індексом лактозопозитивних
3
кишкових паличок більше 1000 в 1 дм та колі-індексом більше 1000 при залишковому вмісті
3
хлору 1,5 мг/дм ;
– в межах населеного пункту; при погодженні, як виняток, скидання стічних вод в
межах населеного пункту при відповідному обґрунтуванні допускається при умові, що

нормативні вимоги, встановлені до складу і властивостей водних об’єктів, повинні стосуватись
самих стічних вод;

21