Page 69 - 6522
P. 69
мікро- та ультрамікроелементів і залежить від вмісту
елементів в материнській породі, кліматичних факторів,
рослинності.
Мікроелемент є поживними елементами для рослин.
Головними мікроелементами є N, P, K, Ca, Mg, S, Fe, Mn,
B, Мо, Cu, Zn. Вони у ґрунті перебувають у різних
формах: в мінеральній - входять до складу первинних і
вторинних мінералів, в органічній - до складу гумусу.
Майже всі ґрунти світу мають в меншій кількості фосфор,
ніж азот і калій. Хімічні елементи, які легко виносяться з
ґрунтів – Ca, Na, K, Mn. Хімічні елементи, які відносяться
до рухомих у ґрунтах – P, Mn. Хімічні елементи, які
відносяться до малорухомих у ґрунтах – Fe, Al, Ti. Хімічні
елементи, які відносяться до інертних у ґрунтах – Si.
В процесі ґрунтоутворення органічна речовина
розкладається до гумусу, який знаходиться у колоїдному
стані і який характеризується великою поверхнею
частинок з високою катіонообмінною здатністю. Гумусні
речовини поділяють на три групи сполук: гумінові кислоти,
фульвокислоти та гуміни [8, 9]. До складу гумінових кислот
входять вуглець, водень, кисень, азот і зольні елементи.
Гумінові кислоти містять багато зольних елементів, які при
мінералізації гумусу переходять у легкодоступну для рослин
форму. Таким чином, чим більше в ґрунтах гумусу, тим
вища біологічна продуктивність рослин.
Фульвокислоти Вони містять кисень, вуглець, водень,
азот. Фульвокислоти та їх солі, завдяки легкій розчинності,
швидко вимиваються в нижні горизонти ґрунту і навіть за
межі ґрунтового профілю. Фульвокислоти є агресивними
сполуками і здатні руйнувати мінерали ґрунту.
Гуміни – це сукупність гумінових і фульвокислот, які
міцно зв’язані з мінеральною частиною ґрунту. Гуміни не
розчиняються в жодному розчиннику, тому їх називають
інертним гумусом.
Крім гумусних речовин в ґрунтах містяться органо-
мінеральні сполуки: солі неспецифічних кислот (щавлевої,
лимонної, оцтової, мурашиної, тощо), комплексні солі
неспецифічних і гумусних кислот та адсорбційні органо-
мінеральні сполуки. Солі гумінових кислот називають
гуматами, а фульвокислот – фульватами. Більшість
фульватів є легкорозчинні сполуки.
Одночасно з утворенням гумусу життєво важливі
елементи переходять з органічних сполук в неорганічні,
69