Page 47 - 6521
P. 47

Молібден  –  мало  поширений  елемент.  Відомо  30
                            молібденових  мінералів.  Головний  промисловий  мінерал  —
                            молібденіт.  Молібден  присутній  у  рудах  приблизно  від  0,01 %  до
                            0,5 %.  За  походженням  поклади  молібдену  пов’язані  з  кислими
                            гранітними  породами.  Молібден  отримують  з  молібденових,
                            вольфрам-молібденових,  мідно-молібденових  і  уран-молібденових
                            руд.  Родовища  молібдену  поділяють  на  дві  основні  групи:  власне
                            молібденові  і  комплексні.  За  розвіданими  запасами  виділяють
                            родовища на дуже великі. великі та середні.
                                  Основною  сировиною  для  виробництва  молібдену,  його
                            сплавів і сполук є молібденітові концентрати, що містять 45-52 %
                            Мо, 28-32 % S і домішки ряду хімічних елементів.
                                  Основна  галузь  застосування  молібдену  –  металургія.  Більш
                            ніж дві третини всього молібдену використаються в сплавах.
                                  Світові  ресурси  молібдену,  які  виявлено  в  37  країнах,
                            становлять  28 220–29440  тис. т.  Найбільші  запаси  мають  вісім
                            країн, на частку яких припадає 79,2% загальних запасів молібдену:
                            США, Чилі, Китай, Перу, Вірменія, Канада, Аргентина, Казахстан.
                                  Цирконій
                                  Цирконій входить до складу 30 мінералів, але тільки два з них
                            мають промислове значення – циркон і баделеїт. Покади цирконію
                            залягають    у   вигляді    розсипних    і   корінних    родовищ
                            гідротермального походження.
                                  Значні запаси цирконію є в Бразілії, Індії, США, Австралії.
                                  Ніобій
                                  У  природі  загалом  відомо  понад  100  мінералів  ніобію,
                            здебільшого  складних  оксидів.  У  ніобієвих  рудах  часто  містяться
                            домішки танталу. Мінерали групи колумбіту, фергюсоніт, лопарит
                            стійкі  в  зоні  гіпергенезу  і  нагромаджуються  в  розсипах.  В
                            залежності  від  генетичного  типу  руди  містять  також  мінерали
                            флуору, цирконію, стронцію, рідкісних земель, урану, торію, літію,
                            берилію.  Всі  ендогенні  родовища  пов’язані  з  лужними  породами.
                            Основними  видобувними  країнам  є  Бразилія,  Канада,  Конго,
                            Нігерія,  Австралія.  Промислові  концентрації  виявлені  в  рудах
                            комплексних  родовищ  центральної,  південно-східної  та  північно-
                            західної  частин  Українського  щита.  Найчастіше  ніобій  генетично
                            пов’язаний з кислими магматичними породами.
                                  До  промислових  типів  ніобієвих  і  танталових  родовищ
                            належать:  магматичні,  пегматитові,  альбітитові,  полевошпатових
                            метасоматитів, карбонатитові, вивітрювання і розсипні.
                                  Ніобати   широко     застосовують   як    сегнетоелектрики,
                            п’єзоелектрики, лазерні матеріали.
                                  Світові  прогнозні  ресурси  ніобію  оцінюються  в  120  млн. т.

















                                                            47
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52