Page 41 - 6521

залишках давніх висохлих соленосних водойм, ресурси яких
відновлювальні і практично невичерпані. Вміст К 2О в промислових
покладах коливається від 12 до 30 %. За виявленими запасами
родовища поділяють (у перерахунку на К 2О) на дуже великі –
1 млрд. т., великі – 500 – 1000 млн.т, середні – 100 – 500 млн.т і малі
– менше 100 млн.т. Розробка калійних родовищ здійснюється
переважно підземним способом.
Основні ресурси калійних солей зосереджені на території
Росії, Казахстану, України, Білорусії, Німеччини, Франції, Іспанії,
Польщі, Італії, Канади, США.
Основна область застосування калійних солей – сільське
господарство, де використовують приблизно 90 % солей як калійне
добриво. Десята частина калійних солей іде для отримання їдкого
калію, поташу, калійної селітри, марганцевокислого, ціанистого,
бромистого і йодистого калію, хромпіку т багатьох інших речовин,
які необхідні в електрометалургії, скляній, лакофарбовій,
миловарній, хімічній, шкіряній промисловості, піротехниці та
медицині.
Бром і йод
Найважливішими сполуками брому є бромистий калій і
натрій, бромисте залізо, бромоформ, бромистий метилен і амоній. В
основному бром в земній корі знаходиться в розсіяному стані у
магматичних омпородах, а також поширений в галогенидах. Бор –
постійний супутник хлору. Бромисті солі зустрічаються в покладах
калійних і хлористих солей, в морській воді та ропі солених озер і
підземних розсолів, які пов’язані з нафтовими і сольовими
родовищами. Приблизно 90 % світового видобутого брому йде на
вироблення антидетонаторів і моторного палива. До того ж сполуки
брому використовуються в медицині, у сільському господарстві.
Найважливішими сполуками йоду є йодистий калій, йодистий
натрій, йодистий амоній, йодистий етил, йодистий метил та
йодоформ. Видобувають йод з морської води та підземних вод,
також вилучають його з відходів виробництва. Йод застосовують в
основному в медицині й фармакології, в аналітичній хімії,
органічному синтезі в сільському господарстві додається до
добрива. У промисловості використання йоду незначне.
Сірка
Самородна сірка має осадочне і вулканічне походження,
залягає у вигляді пластів, гнізд і лінз. Добувають сірку з самородної
сірки, піриту, піртину, гіпсу, ангідриду, сульфідних руд кольорових
металів, природного газу, нафти, газу металургійних та
коксохімічних заводів.
У світі відомо п’ять сірконосних провінцій:

41