Page 78 - 6517
P. 78

Процеси протікають при невеликих температурах, тому даний
                            метод більш економічно ефективний.
                                  Відходи  содового  виробництва,  їх  хімічний  склад.  При
                            виробництві  кальцинованої  соди  сірчанокислотним  методом
                            утворюється велика кількість HCl як готового продукту і CaS, який
                            складується у відвали.
                                  При  виробництві  кальцинованої  соди  аміачним  методом
                            утворюється  дистилерний  шлам  як  відходи,  що  зберігається  в
                            амбарах, та розчин CaCl 2, який має практичне застосування. Сухий
                            дистилерний шлам містить 56,7-75,5% CaCO 3, 5,2-15% Ca(OH) 2, 0,7-
                            6,5% CaSO 4, 0,03-10,4% CaCl 2, 4,75-15,0% SiO 2 та інші компоненти.
                            Таким  чином,  цей  твердий  осад  містить  ряд  оксидів,  які  мають
                            в’яжучі властивості, що є основою їх використання для одержання
                            в’яжучих  матеріалів.  Із  розчину  CaCl 2  одержують  кристалічний
                            CaCl 2, який має практичне застосування як осушувач.
                                  Шляхи утилізації відходів содового виробництва. На даний
                            час існують різні способи одержання в’яжучих матеріалів на основі
                            дистилерних шламів содового виробництва.
                                  Найбільш  простий  метод  полягає  в  подрібненні  сухого
                            дистилерного шламу разом з кварцовим піском у шаровому млині.
                            Готовим  продуктом  є  безклінкерний  в’яжучий  матеріал.  Проте,
                            вироби  на  його  основі  мають  невелику  міцність  через  незначний
                            вміст  активних  компонентів  CaO  та  MgO  у  вихідному  шламі,  в
                            кількості всього 12-14%. Забезпечення стабільної міцності виробів
                            ускладнено також непостійним складом дистилерних шламів.
                                  Процес    випалювання    дистилерного    шламу    дозволяє
                            збільшити кількість CaO та MgO до 40%, що забезпечує підвищення
                            міцності  виробів  на  основі  такого  в’яжучого  матеріалу.
                            Технологічний процес випалювання дистилерного шламу полягає у
                            попередньому  його  гранулюванні  та  висушуванні  з  подальшим
                            випалюванням.  Потім  продукт  подрібнюють  разом  з  піском  і
                            гіпсом. Одержаний готовий продукт містить 58% CaO та MgO. На
                            основі  цієї  технології  організоване  виробництво  блоків  пористого
                            бетону.
                                  Існує також технологія  одержання автоклавного в’яжучого з
                            високими фізико-механічними властивостями виробів на їх основі
                            та відносно простою технологією виробництва. Технологія полягає
                            у висушуванні дистилерного шламу з кварцовим піском в автоклаві
                            з  наступним  випалюванням  висушеної  суміші.  Присутність  у
                            відходах  содового  виробництва  ефективних  мінералізаторів  СaCl 2
                            та CaSO 4 сприяє значній інтенсифікації процесів мінералоутворення
                            під час випалювання. Готовим продуктом є сірий сипучий порошок.
                            На його основі організовано виробництво силікатної цегли.
                                  Крім  використання  дистилерних  шламів  для  одержання

                                                              77
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83