Page 55 - 6517

виключити забруднення оточуючого середовища. Відомо, що кожна
тонна піриту в відвалах – це дві тонни сірчаної кислоти, вилученої з
промислової сфери і викинутої в оточуюче середовище. Крім
сульфідної сірки такі відвали містять миш'як, ртуть, свинець, цинк
ті інші елементи, забруднення якими ґрунтів, вод та атмосфери
небажано. Крім того, утилізацію умовних відвалів слід розглядати
як додаткове джерело дешевої мінеральної сировини.
Механоакативація відкриває перспективу вирішення даної
проблеми, так як дозволяє створити економічно ефективні
технології вилучення елементів із відвалів. Після вилучення металів
і сірки умовно відвальну сировину можна перевести в розряд
безумовних відвалів, мінеральна маса яких може бути використана
для закладки гірничих виробок або в дорожньому будівництві.
Експериментальні дані показують, що активація
подрібненням підвищує ступінь вилучення миш'яку з 3,5 до 42-
49% і суттєво впливає на інтенсивність бактеріального
вилуговування, підвищуючи вилучення до 75-78%.
Активація подрібненням знаходить застосування при
вирішенні питань комплексного використання мінеральних ресурсів
і зниження шкідливої дії продуктів переробки сировини на
довкілля. В цьому відношенні її застосування перспективно в таких
аспектах: утилізація відходів виробництва, розробка технологій
селективного вилучення компонентів із відвалів.
Під дією механоактивації кварцвмісні матеріали набувають
в’яжучих властивостей. Так, наприклад, якщо взяти кварцовий
пісок, додати до нього води і обробити в механохімічному
активаторі, то одержують водокерамічну в’яжучу суспензію - новий
матеріал. Коли суспензія висихає, то утворюється моноліт з
міцністю від 10 до 60 МПа. Зразки, одержані з водокерамічної
в’яжучої суспензії, за своїми властивостями і характеристиками
конкурентно здатні з виробами на основі цементу. Здатність
кварцвмісних матеріалів набувати в’яжучих властивостей під дією
механоактивації є основою розробки технологічних процесів
утилізації всіх золошлакових відвалів з метою одержання
будівельних матеріалів. За допомогою методів механоактивації
можливе вирішення проблеми одержання безцементних в’яжучих
матеріалів. По статистиці із всієї енергії, яку споживає людство,
майже 15% витрачається на виробництво будівельних матеріалів.
Тому заміна хоча би деякої їх частини матеріалами, одержаними з
відходів, дозволить значно знизити витрати енергоресурсів.
Активація мінеральних речовин з успіхом може бути
застосована також при виробництві добрив, композиційних
сумішей для порошкової металургії та в інших галузях
промисловості.

54