Page 53 - 6501

інтерпретаційних процедур на даний час не існує, а можливо і не
будуть створені. Це не дозволяє оцінити дійсні похибки
вимірювань (особливо непрямих) та проводити вимірювання, чи
інтерпретацію з гарантованою точністю.
На даний час для оцінки якості результатів використовують
тільки обов’язкову оцінку якості реєстрації кривих у
свердловині, що складає лише частину процесу визначення
параметрів пластів.
Криві оцінюють за збіжністю першого і другого вимірювань
в свердловині в інтервалі перекриття. Оцінку виражають у
вигляді відносної похибки, яка характеризує лише стабільність
роботи конкретної апаратури, і не враховує систематичних
похибок, які утворюються налаштуванням і заміною вузлів
апаратури, оператора та ін. Отримана оцінка значно занижена і
не може бути розповсюджена на всю площу родовища. У зв’язку
з цим випадкові похибки вимірювань у свердловині часто не
враховують при інтерпретації.
Статистичний контроль достовірності геофізичних
визначень базується на кількох припущеннях. Припускається,
що свердловини однієї площі утворюють масив випадкових
пластових перетинів; геофізичні вимірювання в кожному
пластоперерізі є також випадковими величинами відповідно
коливанням колекторських властивостей і ступені насиченості в
об’ємі покладу.
Розглянемо використання статистичного критерія на
прикладі оцінки достовірності визначення коефіцієнтів
пористості і насичення для міжзернового колектора.
Геофізичним параметром у даному випадку є електричний
питомий опір ρ П, який для водоносних (В) і
нафтонагазонасичених (НВ) пластів пов’язаний з коефіцієнтом
підвищення опору Рн, коефіцієнтом відносного опору Р і
питомим електричним опором пластової води ρ В:

  Р  Р  (6.1)
П Н В

53