Page 10 - 6501

Петрофізичні зв'язки типу «керн-геофізика» одержують за
результатами аналізів керна та інтерпретації даних ГДС
пластоперетинів у базових свердловинах. Пластоперетини
повинні відповідати таким вимогам:
а) товщина - не менше 1,5 м (для забезпечення надійності
оцінки будь-якої геофізичної характеристики, яку
використовують для побудови кореляційного зв'язку;
б) винесення керна із досліджуваних пластів (інтервалів,
довбань) - не менше 80 %;
в) густота аналізів - не менше 3-5 на 1 м винесеного керна.
Значення петрофізичних параметрів, які використовують для
одержання зв'язку, слід визначати в умовах, аналогічних до
пластових, або приводити до них, якщо вимірювання виконані
за атмосферних умов.
Прив'язка керна до розрізу свердловини. Під час
виконання перелічених вимог вірогідність петрофізичних
зв'язків «керн-геофізика» визначають виключно надійністю
прив'язки керна до розрізу.
Найбільш надійними є способи формалізованої прив'язки
керна до розрізу, які реалізують зіставленням результатів
вимірювання будь-якої фізичної характеристики на зразках
керна (каротаж за керном) з кривими однойменного виду ГДС.
Такою характеристикою вибирають найбільш диференційований
у даному інтервалі параметр - інтервальний час ΔT, природну
гамма-активність порід та ін.
Другий спосіб прив'язки керна базується на зіставленні
кривих ГДС з літологічним макроописом і результатами
вимірювань фільтраційно-ємнісних властивостей зразків. Цей
спосіб є ефективним при великих інтервалах відбирання і
достатньо високому винесенні керна. При цьому необхідно
дотримуватись такої послідовності операцій під час прив'язки
керна до кривих ГДС:
а) на планшет з повним комплексом ГДС наносять межі
інтервалів довбань і результати макроопису в прийнятих
умовних позначеннях; при винесенні керна менше 100% його
спочатку прив'язують до покрівлі довбання;

10