Page 16 - 6496

ЛЕКЦІЯ 5
ТЕОРЕТИЧНІ УЯВЛЕННЯ ПРО НАФТУ І ГАЗ

Нафта та газ відносяться до горючих корисних копалин.
Нафта разом з газом відноситься до того ж класу гірських
порід, що й торф, сланці, вугілля – до класу каустобіолітів.
У хімічному відношенні нафта – складна суміш
вуглеводнів. Вона поділяється на важку та легку нафту. Легка
нафта по відношенню до важкої містить приблизно на 2 %
менше вуглецю, проте має більшу кількість водню та кисню.
Основна частина нафти складається з трьох груп
вуглеводнів – алканів, нафтенів і аренів. Також в нафті
присутні асфальто–смолисті складові, порфірини, сірка і
зольна частина.
Алкани (або парафіни і насичені вуглеводні) є найбільш
хімічно стійкими. Загальна їх формула – С nH 2nі2. Якщо
кількість атомів вуглецю в молекулі не більше 4, то при
атмосферному тиску алкани стають газоподібними, при 5-16
атомах – це вже рідина, а понад 16 атомів – це тверді
речовини, парафіни.
Нафтени представлені циклічними вуглеводнями С nH 2n,
СnH 2n-2 і СnH 2n-4.
Арени – ароматичні вуглеводні, які значно менше містять
водень.
Також в нафті присутні асфальто–смолисті складові,
порфірини, сірка і зольна частина. Асфальто-смолиста
складова – це темна щільна речовина, яка частково
розчиняється у бензині (розчинена частина – асфальтени,
нерозчинена – смоли). Порфірини – це органічні сполуки, що
містять азот.
До циклічних вуглеводнів у складі нафти відносяться
нафтенові (циклоалкани) та ароматичні (арени). Ароматичні
вуглеводні – найбільш токсичні, багато з них
характеризуються яскраво вираженою мутагенністю і
канцерогенністю.
Смоли та асфальтени відносяться до
високомолекулярних невуглеводневих компонентів нафти. В її
складі вони відіграють важливу роль, визначаючи фізичні
властивості та хімічну активність.

16