Page 60 - 6495

одному місці). Така їх особливість зумовлює певні вимоги щодо
відбору проб, ЗВТ, призначених для фізичного та хімічного аналізу
складу і властивостей ґрунту за зростаючого антропогенного
навантаження. Аналіз якості ґрунту як основного засобу
виробництва в сільському господарстві потребує метрологічного
забезпечення контролювання вмісту гумусу, фосфору, калію, азоту,
мікроелементів, пестицидів, важких металів, радіонуклідів.
Для аналізу відбирають пробу ґрунту масою 600—750 г.
Великі грудки ґрунту розтирають у фарфоровій ступці і
перемішують з основною масою. Пробу розміщують на чистому
папері і вилучають з них корені рослин, каміння та інші включення.
Потім грунт висушують на повітрі протягом декількох діб.
Середню пробу готують до аналізу способом квартування.
Для цього ретельно перемішану пробу розміщують на чистому
папері у вигляді квадрата і шпателем ділять по діагоналі на чотири
рівні частини. Дві протилежні частини об’єднують і з них
відбирають проби для аналізу, а інші дві висипають у коробку,
закривають і зберігають для можливих повторних аналізів. Для
аналізу треба підібрати 5 – 6 г дрібно розтертої і добре перемішаної
проби. Для проведення валового аналізу середню пробу перед
аналізом просіюють через сито з діаметром дірочок 0,25 мм. Частки,
які залишилися на ситі, розтирають у ступці і знову просіюють.
Просіювання через ґрунтові сита треба проводити з закритою
кришкою і відкривати її не раніше ніж через 2 – 3 хв після
закінчення просіювання. При підготовці ґрунтів для одержання
витяжки досить просіяти пробу через сито з діаметром дірочок 1 мм.
Використовують також інші способи підготовки ґрунтів і
донних відкладів для спеціальних аналізів. Автоклавна підготовка
проби основана на повному розкладі (мінералізації) її органічної
основи кислотами та їх парами у герметично закритому об’ємі
автоклава при температурі до 100°С і тиску до 200 атмосфер.
Автоклави використовують для підготовки проб ґрунтів, кормів,
продуктів рослинництва, лікарської сировини і з метою визначення
зольності та вмісту токсичних металів (кадмію, заліза, кобальту,
ртуті, міді, миш’яку, нікелю, цинку і т.д.). Результатом мінералізації
є отримання розчинів у оптимальній для подальшого аналізу формі,
зокрема для атомно-абсорбційної, атомно-емісійної,
полярографічної, колориметричної, спектрофотометричної,
рентгено-флуоресцентної методик визначення валового вмісту
токсичних металів.
Ультрафіолетовий випромінювач (УФО – 9) призначений для
руйнування у пробах органічних речовин, які заважають
проведенню подальшого хімічного аналізу.

60