Page 37 - 6495

інгредієнт може мати різний агрегатний стан, що можна визначити
за леткістю.
При аналізі повітря проби відбирають переважно
аспіраційним способом, пропускаючи повітря через поглинальну
систему – рідкі поглиначі, тверді сорбенти або фільтруючі
матеріали. Мінімальна концентрація токсиканта, яку можна
визначити.
Підготовка проби повітря для аналізу полягає в тому, що за
наявності твердих аерозолів їх відокремлюють за допомогою
фільтрів, на яких парогазуваті речовини не затримуються, і потім
проводять газохроматографічний аналіз. При сорбції або
хемосорбції у рідкі поглинальні середовища одержують розчин, в
якому сконцентровано дослідні речовини. Після аспірації повітря
через тверді адсорбенти поглинуті речовини десорбують,
застосовуючи термодесорбцію або екстракцію.
Для визначення газуватих токсикантів у повітрі застосовують
також автоматичні аналізатори, наприклад, при визначенні вмісту
CO у вихлопних газах автомобілів тощо. Для аналізу повітря
промислових підприємств існує досить багато методик визначення
різних хімічних сполук, які поділяють на такі групи: метали та їх
сполуки, неорганічні газуваті речовини та органічні речовини.
Концентрацію хімічних сполук виражають у мг/м3.
На даний час існує велика кількість методик визначення
хімічних сполук, які поділяються на групи: метали та їх сполуки,
неорганічні газуваті речовини та органічні речовини.

3 Особливості відбору проб атмосферного повітря
Визначення складу і якості атмосферного повітря є
необхідним елементом комплексного аналізу параметрів
навколишнього природного середовища. Повітря безпосередньо
впливає на всі живі організми біосфери, а його стан є одним з
основних предметів вивчення екології. Оскільки на атмосферу
постійно діє безліч антропогенних факторів, методики її
дослідження потребують метрологічного забезпечення досконалими
ЗВТ.
Контролювання повітряного середовища передбачає аналіз
внутрішнього і зовнішнього повітря (атмосфери). У другому
випадку розрізняють первинні суміші в атмосфері (вміст кисню,
азоту, аргону в повітрі), які зберегли протягом певного інтервалу
часу свої фізичні та хімічні властивості, вторинні суміші, які
утворились внаслідок перетворень первинних сумішей, а також
фонові концентрації, які визначаються як середнє значення
концентрацій, виміряних за певною програмою.
Хімічний склад об’єктів навколишнього природного
37