Page 29 - 6492
P. 29

Основні теоретичні положення
               Пряма  сонячна  радіація  на  горизонтальну  поверхню
          розраховується  за формулою:

                                    S' = S sin h ,                                        (3.1)
                                               0

          де S - пряма радіація  на перпендикулярну поверхню.
               Пряма  радіація  на  нахилену  поверхню  розраховується  за
          формулою:

                  S  = S [sin  h ·cos   + cos h  ·sin ·cos(  0     п )],       (3.2)
                    н
                                              0
                               0

          де    0     п  - різниця азимуту  Сонця і азимуту поверхні.
               Значення  азимуту  Сонця  і  азимуту  поверхні  відраховують
                                                  0        0
          від  півдня  на  північ  через  захід  (від  0   до  180 ),  або  через  схід
               0        0
          (від 0  до -180 ).
               Сумарна  радіація  отримується  сумуванням  прямої  і
          розсіяної  радіації  (рис.3.1):

                                      Q = S' + D                                        (3.3)

               Пряма радіація - сонячна радіація, що доходить до земної
          поверхні  у  виді  пучка  паралельних  променів,  що  виходять
          безпосередньо від сонячного диска.
               Розсіяна  радіація   -  сонячна  радіація,  що  була  розсіяна  в
          атмосфері,  надходить  на  земну  поверхню  з  усього  небокраю. У
          похмурі дні вона є єдиним джерелом енергії в приземних шарах
          атмосфери.
               Склад сумарної радіації змінюється в залежності від висоти
          Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності. Коли
          Сонце  закрите  щільними  хмарами, сумарна радіація складається
          лише з розсіяної.




                                          29
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34