Page 34 - 6482

досліджуються у ґрунтах, є силіцій, залізо, алюміній, манган,
титан, кальцій, магній.
Ступінь солонцюватості ґрунтів характеризується
відношенням кількості обмінних іонів натрію до ємності
поглинання. Визначення гіпсу в ґрунтах необхідне для оцінки їх
гіпсоносності та для розрахунку ємності поглинання гіпсоносних
ґрунтів. Кислотність кислих ґрунтів визначають витісненням
іонів водню 1 моль/л розчином KCI при рН 5,6 – 6,0 і за
величиною рН отриманого розчину визначають ступінь
кислотності проби. Обмінну кислотність визначають шляхом
повного витіснення іонів водню іонами барію. Кількість іонів
водню, які перейшли у розчин, визначають титруванням робочим
розчином лугу. Доступні для живлення рослин форми азоту,
фосфору та калію визначають у витяжках з грунтів
фотометричними методами. Визначають загальний вміст та
рухомі форми наступних мікроелементів: B, Mn, Cu, Zn, Co, Mo.
До найбільш поширених антропогенних забруднювачів
грунтів відносять сполуки Mn, Cu, Ni, Zn, Cr, Pb, Hg, сульфати,
фосфати, нітрати і фториди, бензин, пестициди, синтетичні ПАР
та в деяких випадках добрива, радіонукліди. Наявність добрив у
ґрунті контролюють за вмістом основного компонента, який
становить найбільшу частину добрив.
Системний екологічний контроль передбачає виявлення
якості цілісних об’єктів довкілля: екосистем, урбанізованих
територій, сільськогосподарських угідь, лісових масивів. Ґрунти є
невід’ємною складовою екосистеми, отже, метрологічне
забезпечення вимірювань їх стану є необхідною передумовою
з’ясування загального екологічного стану екосистем. Ґрунти
найменшою мірою піддаються переміщенню (перебувають на
одному місці). Така їх особливість зумовлює певні вимоги щодо
відбору проб, ЗВТ, призначених для фізичного та хімічного
аналізу складу і властивостей ґрунту за зростаючого
антропогенного навантаження. Аналіз якості ґрунту як основного
засобу виробництва в сільському господарстві потребує

34