Page 28 - 6482

3.12 Методика аналізу природних вод

Особливості аналізу природних вод. Визначення таких
показників у природних водах як розчиненого кисню, величини
рН, Eh, компонентів карбонатної системи, твердості води,
щільності, каламутності, електропровідності та деяких інших
показників не вимагає додаткової підготовки проби для аналізу.
Відбір проб води може бути одноразовим, який
використовують для періодичного контролю якості води водного
об’єкта, або серійним, який використовують для виявлення
закономірності зміни хімічного складу води з часом та у
просторі. Необхідний об’єм проби води для аналізу
розраховують, виходячи з кількості визначуваних інгредієнтів,
чутливості обраних методів аналізу та особливостей підготовки
проби для аналізу. Проби води з річок та струмків відбирають у
місцях найбільш швидкої течії у фарватері і не слід відбирати
проби із стоячої води. Проби води у водосховищах, озерах,
ставках відбирають на стаціонарних точках, розміщених по
акваторії, на двох глибинах (0,2 – 0,5 м і біля дна). Пробу дощової
води вловлюють широкою лійкою, трубка якої досягає дна
посуду для проби, і відбір триває протягом усього часу випадання
дощу. Сніг уловлюють у лійку або в широку та глибоку чашку.
Сніжне покриття відбирають в тих місцях, де його шар
найтовший. Лід відбирають шматками з різних місць.
Хімічний склад природних вод, їх фізичні та біологічні
властивості характеризуються інтегральними та індивідуальними
показниками. Найбільш важливі інтегральні показники хімічного
складу природних вод такі: каламутність, прозорість,
кольоровість, смак, запах, Eh, питома електропровідність,
загальний вміст азоту та фосфору, органічний вуглець, азот та
фосфор, а також хімічне споживання кисню (ХСК) та біохімічне
споживання кисню (БСК). Індивідуальні показники якості
природних вод характеризують концентрації окремих іонів та
молекул, а також молекули деяких органічних речовин.

28